Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №274/2333/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2333/26

провадження № 2/0274/2147/26

Рішення

Іменем України

21.07.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник позивача - Варшавський К.А. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором №7277041 від 25.05.2025 року в розмірі 26421,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 25.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7277041, відповідно до умов якого відповідачка отримала в кредит 4 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

25.11.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором №7277041.

ОСОБА_1 свої зобов`язання, які встановленні кредитним договором, належним чином не виконувала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за кредитним договором №7277041 від 25.05.2025 року у розмірі 26421,74, яка складається з: тіла кредиту - 4 000; комісії за надання кредиту - 5 040 грн.; штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 8 000 грн.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 67).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

З`ясувавши обставини, дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.05.2025 ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернулась до ТОВ «Мілоан» з Анкетою-заявою на кредит №7277041 (а.с.19 зворот - 20).

25.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7277041 у формі електронного документа, який підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора "915881" (а.с.9-14).

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти на строк, визначений договором в сумі, визначеній в п.1.2 договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк, що визначені договором.

Відповідно до договору, загальний розмір кредиту становить 4000 грн. Строк кредиту 340 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 25.05.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів (п.1.3).

Повернення кредиту, сплата комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 30.04.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (а.с.1.4).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 13320.00 грн. Денна процентна ставка складає: (13320 грн. / 4000.00 грн.) / 340 днів * 100% = 0.98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3959,62 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 17320,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення (п.1.5).

Комісія за надання кредиту: 1000,00 грн., яка нараховується за ставкою 25.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 25.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом (п.1.5.1).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 12320,00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн (п.1.5.2-1.5.4).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (Розділ 2 пункт 2.1.).

Також договором передбачені: порядок нарахування процентів за користування кредитом у відповідний період; порядок повернення кредиту; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, гарантії та запевнення позичальника, порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника, строк дії договору, порядок внесення змін, доповнень та розірвання договору, вирішення спорів, заключні положення та реквізити сторін.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №7277041 від 25.05.2025 року є Графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення (а.с.15).

Додатком №2 є Заява на отримання кредиту №7277041 від 25.05.2025, в якій, крім суми кредиту - 4 000 грн. та інших умов кредитування, зазначено особисті (персональні) дані відповідачки. В Анкеті - Заяві вказано відомості щодо підписання договору відповідачкою 25.05.2025 р., а також погоджені умови кредитування (а.с.16).

Додатком №3 є додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (а.с.16 зворот).

До підписання договору ОСОБА_1 ознайомилась та підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.17 - 18).

Платіжним дорученням №154371850 від 25.05.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., в призначенні платежу зазначено: кошти згідно договору №7277041 (а.с.31 зворот).

Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №7277041 від 25.05.2025: 25.05.2025 надано кредит в розмірі 4000,00 грн. та нараховано комісію в розмірі 1000,00 грн. 06.03.2025 ОСОБА_1 сплачено комісію в розмірі 1000,00 грн. (а.с.21).

25.11.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті колект» укладено договір факторингу №ДО-20251125, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Сіті колект» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору, а ТОВ «ФК «Сіті колект» набуває такі права вимоги та сплачує фінансування за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором (а.с.32-40).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20251125 від 25.11.2025 р., який представником позивача долучено до матеріалів справи, ТОВ «ФК «Сіті колект» набуло право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору №7277041 від 25.05.2025 на загальну суму 17040,00 грн., що складається з: тіла кредиту - 4000,00 грн; комісії за надання кредиту - 5040,00 грн., штрафних санкцій - 8000,00 грн.(а.с.41-42)

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18 вказано, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

Однак, представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише витяг з реєстру боржників, у якому зазначено загальну суму заборгованості 17040,00 гривень, а сума, яку просить стягнути представник позивача у позовній заяві становить - 26421,74 грн., жодним документом не підтверджено.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй позовній заяві ТОВ «ФК «Сіті Колект» просив розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі матеріалів, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляли.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Отже, ТОВ «ФК «Сіті Колект» в розумінні ст.81 ЦПК України не було доведено факт невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №7277041 від 25.05.2025 та розмір невиконаних зобов`язань - 26421,70 грн.

Таким чином, обставини, що покладені в основу позову не знайшли підтвердження під час розгляду справи, разом із позовною заявою позивач не надав суду повних та переконливих доказів, які б свідчили про наявність та розмір заборгованості.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Судом не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для покладення на відповідачку в судовому порядку обов`язку сплати передбачених позовом коштів ( 26421,70 грн), позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко