Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №161/10157/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10157/26

Провадження № 3/161/2733/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Остимчук О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стретович І.С., представника потерпілої особи ОСОБА_2 - адвоката Бортніка О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером КП «Райтеплобуд», заміжня, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане виражалось у вчиненні неправомірних дій ОСОБА_5 відносно однокласника, а саме: перебуваючи у ліцеї №1, що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, останній насипав борошно у рюкзак однокласника ОСОБА_6 , тим самим зіпсувавши його.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

15.07.2026 року від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стретович І.С. надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законом обов`язків щодо виховання дитини.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутня характеристика на ОСОБА_1 , як на особу, яка неналежно виховує свого сина. Навпаки, мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, підтримує постійний зв`язок із навчальним закладом, систематично відвідує батьківські збори та бере участь у шкільному житті сина. Крім того, з приводу обставин, описаних в протоколі, 10.03.2026 до неї із навчального закладу ніхто не звертався - ні директор, ні вчителі. Про це стало відомо лише після складення протоколу відносно матері іншого учня - ОСОБА_2 .

Крім того, невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 неналежно займається вихованням свого сина. З огляду на такі обставини, за відсутності належних та допустимих доказів, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного правопорушення не визнала, просила закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно неї за ч. 1 ст. 184КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Надала пояснення, алогічні за змістом до пояснень, що були надані нею при складанні протоколу серії ВАВ №604162 від 06.05.2026 року. Окрім цього, зазначила, що вважає звинувачення ОСОБА_2 безпідставними, необґрунтованими, та непідтверджені доказами.

Щодо зазначеного інциденту з борошном, зазначає, що до неї із навчального закладу ніхто не звертався - ні директор, ні вчителі, ні батьки ОСОБА_6 , та про зазначену подію її ніхто не повідомляв.

Про подію, яка вказана в протоколі, їй стало відомо лише після складення протоколу відносно матері іншого учня - ОСОБА_2 .

В іншому випадку, вона б належним чином відреагувала на ситуацію, оскільки виховує дітей у дусі поваги до людей, взаєморозуміння та прищеплює їм моральні цінності. Більше того, насправді між дітьми стався конфлікт ще до подій, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення і вони мали продовження у вигляді вже неправомірних дії стосовно її сина. При цьому, з батьками ОСОБА_6 вони з чоловіком намагались поспілкуватись та дійти до компромісу в тій ситуації, яка склалась між їх дітьми, навіть принесли вибачення зі свого боку за поведінку сина. Проте, з боку батьків іншого учня, який також образив їх сина, вибачень не було отримано, як і не було по суті вирішено конфлікт між дітьми. Враховуючи викладене, вважає, що зі свого боку, нею, як матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , не було допущено ухилення від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, навпаки, нею вчасно було зреаговано на виявлений інцидент та проведено, зі свого боку, виховну роботу зі своїм сином.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Стретович І.С., вину ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні заперечила, просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Надала пояснення, алогічні за змістом до додаткових пояснень, які містяться в матеріалах справи.

Представника потерпілої особи, ОСОБА_2 - адвокат Бортнік О.Ю., під час судового розгляду справи, підтвердив, що між дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно відбувся конфлікт. Проте, зазначив щодо відсутності, на його думку, як в діях ОСОБА_1 , та к і в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Не заперечував щодо закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стретович І.С., представника потерпілої особи ОСОБА_2 - адвоката Бортнік О.Ю., дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Судом встановлено, що 06.05.2026 року інспектором ВСОБ УПП у Волинській області ДПП старшим лейтенантом поліції Домальчук Л.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ 604162, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 1).

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 604162, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків передбачених ст. 150 СК України, відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане виражалось у вчиненні неправомірних дій ОСОБА_5 відносно однокласника, а саме: перебуваючи у ліцеї №1, що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, останній насипав борошно у рюкзак однокласника ОСОБА_6 , тим самим зіпсувавши його.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , 10 березня 2026 року насипав борошно у рюкзак ОСОБА_6 .

Після чого, наступного дня 11.03.2026 року у відповідь на пошкоджений рюкзак ОСОБА_6 розбив сире яйце на голові у ОСОБА_5 , при чому все це було зафіксоване на телефон та згодом розіслано через соціальні мережі. Таким чином, суд констатує, що між дітьми відбувся конфлікт.

В матеріалах справи відсутня характеристика на ОСОБА_1 , як на особу, яка неналежно виховує свого сина, навпаки як вбачається з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_5 професійно займається футболом, приймає участь у турнірах різного рівня та чемпіонаті України, що значно дисциплінує дитину.

Суд звертає увагу, що поведінка неповнолітнього ОСОБА_5 була зумовлена необхідністю захисту своїх прав перед іншими однокласниками, дії яких також були спрямовані на його образу. Докази, що ОСОБА_1 , як мати неповнолітнього ОСОБА_5 , заохочує неналежну поведінку сина, або свідомо ухиляються від визнання такої поведінки протиправною, відсутні.

Крім того, невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 неналежно займається вихованням свого сина

Крім того, в протоколі не зазначено інших дій або бездіяльності, які становлять ухилення від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України.

Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи та обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила дії, які становлять ухилення від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 150 СК України, і охоплюються об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, в порушення приписів ч. 2 ст. 254 КУпАП уповноваженими посадовими особами протокол серії ВАВ № 604162 від 06.05.2026 року щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, був складений лише 06.05.2026 року (а.с.1), тобто через 1 місяць 27 днів після подій, за вчинення яких, ОСОБА_1 інкриміновано ч.1 ст. 184 КУпАП. Більше того, із заявою про, нібито вчинення ОСОБА_1 невиконання батьківських обов`язків, ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів із заявою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через 28 днів після конфлікту між дітьми.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження поважності складання протоколу з порушенням строків, визначених ст. 254 КУпАП.

Крім того, у графі «склад адміністративного правопорушення» не вказана дата вчиненого правопорушення, зазначено лише «місце вчинення правопорушення», що взагалі унеможливлює встановлення дійсних обставин справи та перевірки їх доказами.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наведене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.2 ст.254 КУпАП, а тому не може бути визнаний належним і допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП.

Виходячи із загальних завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначених статтею 1 цього Кодексу, уповноважені посадові особи органів державної влади, які відповідно до ст.255 КУпАП наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративне правопорушення, повинні діяти на підставі закону та згідно процедури визначеної законодавчими нормами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст. 184, п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова