Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №155/1146/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1146/26

Провадження №3/155/382/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №597779 від 26 червня 2026 року, 26 червня 2026 року близько 12 год. 00 хв. встановлено факт неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечено належних умов для проживання дитини, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Частиною 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

При формулюванні у протоколі сутності вчиненого правопорушення поліцейським не було сформульоване належне фактичне обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, чим було грубо порушене її право на захист.

Зазначена ст.150 СК України у фабулі протоколу не розкриває сутності вчиненого правопорушення, оскільки не містить посилання на інші нормативно правові акти, зокрема, Закон України «Про охорону дитинства».

Окрім того, об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

З долучених до матеріалів справи доказів не можливо встановити, які саме покладені батьківські обов`язки ОСОБА_1 не виконала.

Сама по собі обставина про неналежне виконання батьківських обов`язків, вказана в протоколі, без чіткого і зрозумілого формулювання такого правопорушення, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

За змістом статей 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доказування, зокрема, має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»)

Однак, докази, що зібрані в даній справі про адміністративне правопорушення за своєю суттю залишають місце сумнівам та, як наслідок, не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому суд вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно останнього слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв