Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №715/2164/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2164/26

Провадження № 1-кп/715/207/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 с-ще. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 25.06.2026 року у кримінальному провадженні за №12026262020001209 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільшанка Крижопільського району Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адерсою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , учасник бойових дій, з вищою освітою, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, у період з 06 травня по 11 травня 2026 року невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи з корисливих мотивів та з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукала двох військовозобов`язаних громадян України, які погодилися на незаконне переправлення через державний кордон України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 .

У подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, обумовила з ОСОБА_6 вартість організації його незаконного переправлення через державний кордон України у сумі 12 000 доларів США, при цьому точний розмір грошової винагороди за незаконне переправлення ОСОБА_7 досудовим розслідуванням на даний час не встановлено.

08 травня 2026 року невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, провела інструктаж ОСОБА_6 щодо порядку його незаконного переправлення через державний кордон України та надала вказівку перерахувати на невстановлений банківський рахунок грошові кошти у сумі 1 000 доларів США як авансовий платіж за організацію незаконного переправлення через державний кордон України.

09 травня 2026 року, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спільно та узгоджено з ОСОБА_4 , діючи відповідно до заздалегідь визначених часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України, використовуючи транспортний засіб марки «RENAULT MEGAN» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , прибули неподалік місця проживання ОСОБА_6 , де останній, перебуваючи в салоні зазначеного транспортного засобу, передав особі матеріали відносно якої виділені в окреме провадження грошові кошти у сумі 11 000 доларів США як частину обумовленої оплати за незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.

Надалі особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MEGAN» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , спільно з ОСОБА_4 , який перебував на передньому пасажирському сидінні, здійснювали транспортування ОСОБА_6 , який перебував на задньому сидінні автомобіля, у напрямку району незаконного переправлення через державний кордон України.

Під час руху в одному з населених пунктів Черкаської області, відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій, до вказаного транспортного засобу приєднався ОСОБА_7 , після чого усі зазначені особи продовжили рух до району державного кордону України з метою незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

У ході поїздки особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 почергово керували вказаним транспортним засобом, забезпечуючи транспортування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до району незаконного переправлення через державний кордон України.

Крім того, з метою уникнення викриття незаконного переправлення працівниками правоохоронних органів та військовослужбовцями на блокпостах, ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказівки щодо повідомлення завідомо неправдивих відомостей, а саме, що у разі зупинки транспортного засобу він представлятиметься їхнім командиром, а зазначені особи повинні пояснити, що нібито перебувають у відпустці.

У подальшому особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули до околиці с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області, де особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, надали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказівку залишити транспортний засіб та провели інструктаж щодо подальшого маршруту руху до лінії державного кордону України з метою його незаконного перетину поза встановленими пунктами пропуску.

Під час зазначеного інструктажу особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, передав ОСОБА_6 кусачки для подолання прикордонної огорожі, а також встановив на його мобільний телефон карту місцевості для орієнтування під час подальшого руху до лінії державного кордону України з метою його незаконного перетину поза встановленими пунктами пропуску.

Після отримання вказівок щодо маршруту руху та засобів для подолання прикордонної огорожі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили рух у напрямку лінії державного кордону України відповідно до наданих їм вказівок, тоді як особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 на вказаному транспортному засобі поїхали у зворотному напрямку.

Надалі, 10 травня 2026 року близько 14 год. 10 хв., особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_4 було затримано прикордонним нарядом НОМЕР_3 прикордонного загону на території Чернівецької області.

Разом із тим, 10 травня 2026 року на напрямку 810 прикордонного знаку, на відстані близько 1200 метрів до лінії державного кордону України, було затримано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , незаконне переправлення яких через державний кордон України організували та якому сприяли особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження і ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

До початку підготовчого судового засідання, 25.06.2026 року, обвинувачений ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурор Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення в повному обсязі згідно обвинувального акту.

За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті та зобов`язується співпрацювати із стороною обвинувачення у викритті кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся, беззастережно визнав свою вину, активно сприяв органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення, а саме погодився дати викривальні покази на іншого учасника злочину, його другорядну роль у вчиненні злочину, з урахуванням ступеню тяжкості злочину (зазначене кримінальне правопорушення є тяжким злочином), особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарі нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також ті обставини, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем, учасник бойових дій та добровільно перерахував на потери ЗСУ кошти у сумі 500 000 гривень, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі без позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст.394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє зміст положень ч.4 ст.474 КПК України, а саме те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його ОСОБА_9 в судовому засіданні просили суд затвердити угоду.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для відмови у її затвердженні.

Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як було встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 та ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Враховуючи норму ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за його вчинення законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Погоджуючись з узгодженою сторонами мірою покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення обвинуваченим злочину вперше, повне визнання ним своєї вини, активне сприяння у розкритті злочину та його зобов`язання дати викривальні покази на іншого учасника злочину, його незначну роль у вчиненні злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, ту обставину, що обвинувачений діючий військовослужбовець, є учасником бойових дій, а також його громадянську позицію щодо перерахунку грошової допомоги у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень на потребу Збройним Силам України, що підтверджується доданими до угоди про визнання винуватості квитанціями, а тому в даному випадку конкретному така міра покарання буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст.314,376,468-469,471, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.06.2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, і призначити йому міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (місяців) та покладенням на нього відповідно до ст.76 КК України ряду обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Речоввий доказ по справі, а саме мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 (с-ще. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши частково ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.05.2026 року в частині накладенні арешту на вказаний речовий доказ.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

СУДДЯ: