Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №713/1273/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1273/26

Провадження №2/713/834/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21.07.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики.

У позові вказував, що 10.08.2024 між ним та позичальником ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, який було викладено у формі розписки, власноручно написаної ОСОБА_2 .

Відповідно до розписки від 10.08.2024 ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн та зобов`язався повернути отримані гроші у повному обсязі в строк до 30.08.2024.

Проте, станом на дату звернення до суду, незважаючи на настання строку повернення позики, який сплинув 30.08.2024, відповідач отримані грошові кошти не повернув.

Відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, у зв`язку з чим у нього виникло право вимагати повернення заборгованості та застосування передбаченої договором відповідальності.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики грошових коштів від 10.08.2024 у розмірі 100 000,00 грн та судові витрати у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання представник позивача адвокат Біжко Ю.О. надала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог позивачем та його представником надано:

копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 11.06.2022, згідно якого – ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

копію витягу з Реєстру Київської територіальної громади №2025/011854879 від 19.08.2025, згідно якого – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

копію розписки від 10.08.2024, згідно якої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 дав цю розписку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: смт. Христофорівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , в тому, що він отримав в борг кошти в сумі 100 000,00 грн, які зобов`язався повернути в строк до 30.08.2024. У випадку неповернення взятих коштів у встановлений термін, зобов`язувався виплатити пеню у розмірі 2% від суми за кожен день затримки.

Зазначено, що кошти отримав у повному обсязі, в чому і розписується.

На спростування позовних вимог відповідач заперечень не надав.

При вирішенні позовних вимог про стягнення боргу за договором позики суд застосовує норми права.

Норми Цивільного кодексу України, а саме ст.ст.1046, 1047, 1049, 1050 визначають таке.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові від 18.09.2013 по справі №6-63цс13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики, Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ст.509 ЦК України.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У статті 89 ЦПК України закріплено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів Судом установлено, що:

- укладений 10.08.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір позики у формі письмової розписки останнього, підтверджує його укладення та засвідчує отримання відповідачем від позивача позики у розмірі 100 000,00 грн на строк до 30.08.2024;

- відповідач ОСОБА_2 до 30.08.2024, тобто у встановлений договором позики від 10.08.2024 строк, суму позики позивачу ОСОБА_1 не повернув.

Аналіз наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин дає підстави для висновку, що позивач довів, що у встановлений договором позики строк відповідач не виконав своїх зобов`язань перед позивачем, тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що відповідно до квитанції до квитанції про сплату №6068-0409-1178-4289 від 18.05.2026 позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.08.2024 у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп) та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 064,96 грн (тисячу шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК