Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №636/10777/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10777/24 Провадження 2-о/636/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника заявника - адвоката Болотової Е.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2024 (зареєстровано 09.12.2024) через систему «Електронний суд» представник заявника - адвокат Болотова Е.І., яка діє на підставі ордеру про надання правової допомоги, звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про встановлення факту перебування заявника на утриманні її рідного онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2018 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява обґрунтована тим, що заявник є рідною бабусею загиблого ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Куп`єваха Великобурлуцького району Харківської області. За наявною інформацією в свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 його мати: ОСОБА_2 , батько: ОСОБА_3 , згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, записи про його народження до реєстру внесені відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України. З самого народження загиблим ОСОБА_2 опікувалась його мати та бабуся (Заявник), в подальшому мати, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , коли онуку було трохи більше 2 років. Рішенням від 08.01.2002 № 6 Шипкуватівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області над дітьми померлої матері ОСОБА_2 встановили опіку, опікуном призначили Заявника. Після досягнення ОСОБА_2 повноліття, закінчення ним навчання, з 2018 року він почав самостійно працювати та матеріально забезпечувати свою бабусю, Заявника.

Заявник з онуком ОСОБА_2 весь час за його життя були зареєстровані в одному приміщенні, пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки щодо утримання житла, мали спільні витрати, загиблий ОСОБА_2 постійно фінансував Заявника, допомагав як своєю працею, так і матеріально, піклувався про Заявника, яка перебувала на його утриманні. В подальшому загиблий ОСОБА_2 був призваний 27.09.2022 на військову службу за призовом під час мобілізації та 12.07.2023 призначений на посаду механік - водій 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Під час виконання бойового завдання 26.02.2024 поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області приблизно о 00 години 05 хвилин після завданого противником удару FPV дроном по БМП-1, в якому перебував старший солдат ОСОБА_2 він отримав поранення, несумісні з життям. Згідно з «Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 26 лютого 2024 року приблизно 00 години 05 хвили» (далі - Акт) від 22.04.2024 (форма Н-5) висновок комісії - «…нещасний випадок (у тому числі поранення) зі старшим солдатом ОСОБА_2 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків».

В розділі 1 Акту комісією при розслідуванні встановлені наступні члени сім`ї загиблого: - ОСОБА_3 - батько, відомості відсутні; ОСОБА_2 - мати, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про смерть (повторно) від 16.07.2013 серія НОМЕР_4 ; - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 - бабуся, опікун, рішення № 6 Шипуватівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області від 08.01.2002 про призначення опікуном над малолітніх дітей. Також в ході проведення спеціального розслідування встановлено, що інших членів сім`ї загиблого військовослужбовця комісією встановлено не було, згідно з довідкою від 05.04.2024 № 2791, виданої кадровим органом військової частини НОМЕР_1 в особовій справі старшого солдата ОСОБА_2 , інших членів сім`ї не значиться.

Актом форми Н-1 від 22.02.2024 № 320/24 встановлено, що нещасний випадок (у тому числі поранення) зі старшим солдатом ОСОБА_2 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 27.02.2024 № 1237 причиною смерті ОСОБА_2 є множинні поранення голови, тулуба та лівої верхньої кінцівки з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів.

Постановою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (ДУ ТМО МВС України) Медична (військово-лікарська) комісія від 13.09.2024 № 267 встановлено, що поранення, яке призвело до смерті, та причини смерті ОСОБА_2 - пов`язані із захистом Батьківщини.

Заявниця наголошує на тому, що через похилий вік (більше 80 років) останні 5 років вона хворіє, постійно отримувала допомогу, як матеріальну, так і іншу, від свого онука ОСОБА_2 , яка була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування, онук оплачував її лікування, комунальні послуги, купляв продукти, одяг, ліки, тощо. Загиблий онук проживав разом з нею, що підтверджує витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06.03.2024 № 02-02/73. Крім того, згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_4 , саме Заявник отримала одноразову грошову допомогу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» в проведенні поховання і компенсувати матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п`яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. Також Заявник отримала кошти в розмірі 20 389,50 грн, нарахованих померлому онуку ОСОБА_2 згідно її заяви бабусі - опікуна. Актом обстеження від 19.11.2024 № 02-02/379 представниками органу місцевого самоврядування Шипуватівського старостинського округу Великобурлуцької селищної ради, в присутності свідків, при обстеженні умови щодо померлого ОСОБА_2 встановлено, що він матеріально забезпечував свою бабусю ОСОБА_1 . Метою встановлення юридично значимого факту є набуття Заявницею статусу особи, яка перебуває на утриманні військовослужбовця та отримання виплат згідно із чинним законодавством України.

Східне територіальне управління Національної гвардії України надало пояснення, згідно яких вони не володіють будь-якими доказами, фактичними даними, які б підтверджували або спростовували факт перебування на утриманні, за обставин викладених у заяві ОСОБА_1 .

Військова частина НОМЕР_1 надала відзив на позов, в якому зазначено, що заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду, оскільки вбачається спір про право. В обґрунтування зазначено, що із тексту заяви ОСОБА_1 вбачається, що метою встановлення юридичного факту ОСОБА_1 зазначила призначення та отримання одноразової грошової допомоги через загибель військовослужбовця, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як особами, що перебували на утриманні загиблого, а тому заява пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Отже, оскільки встановлення даного факту направлене на отримання в майбутньому права на виплату одноразової грошової допомоги, то в такому разі право заявника протиставляється праву іншу осіб, та наявний конфлікт інтересів заявника та інших осіб, що свідчить про спір про право. Крім того, мета встановлення факту свідчить про те, що рішення суду у дані справі буде використано, як преюдиційне, для подальшого вирішення спору про право на отримання одноразової грошової допомоги. Військовою частиною НОМЕР_1 заперечується встановлення даного факту, що також свідчить про існування спору про право.

09.01.2025 через систему «Електронний суд» адвокат Болотова Е.І. надала відповідь на відзив, у якій зазначила, що між Заявником та в/ч НОМЕР_1 не може взагалі бути спору про право набуття статусу особи, яка перебуває на утриманні військовослужбовця та отримання виплат згідно із чинним законодавством України, оскільки заінтересована особа в/ч НОМЕР_1 не є суб`єктом отримання будь-якої допомоги в зв`язку з загибеллю внука Заявниці. В даному судовому процесі взагалі не розглядається питання наявності права Заявниці на призначення пенсії у разі втрати годувальника, тим більше, що це не є прерогативою та повноваженнями в/ч НОМЕР_1 . Вирішення питання щодо звернення Заявника стосовно призначення такої пенсії, розгляд такого звернення, вирішення питання щодо призначення пенсії лежить за межами компетенції в/ч НОМЕР_1 . Всі питання залишення позову без розгляду унормовані статтею 257 Цивільного процесуального кодексу України. Жодна підстава, визначена вказаною статтею для залишення заяви без розгляду відсутня, в/ч НОМЕР_1 не вказана, а загальне зазначення прохання заінтересованої особи залишити заяву без розгляду взагалі не несе ані змістовного, ані правового навантаження.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 09.04.2025 заяву залишено без розгляду з підстав наявності спору про право.

Постановою Харківського апеляційного суду від 30.04.2026 ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09.04.2025 скасовано та повернуто справу для продовження розгляду.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 у поясненнях просили проводити розгляд без їх участі.

Представник військової частини НОМЕР_1 до суду не з`явився, про місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи без їх участі та/або заяв про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не подавали.

Суд, розглянувши заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

До суду надано наступні копії документів:

- паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому наявна відмітка про реєстрацію за адресою: Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Шипувате (а.с.12);

- свідоцтва про народження від 14.05.1999 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.14/2); витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України №00045048217 від 16.05.2024 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15, відомості про батька внесено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України);

- свідоцтва про народження від 18.01.1985 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками якої зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.18/2);

- паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16);

- РНОКПП на ім`я ОСОБА_1 (а.с.12/2);

- РНОКПП на ім`я ОСОБА_2 (а.с.13);

- військового квитка на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16/2);

- посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_2 , виданого 22.04.2020 ГУ НГУ (а.с.13/2);

- лікарського свідоцтва про смерть №1237 від 27.02.2024 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Роботине Запорізької області, причина смерті: множинні уламкові поранення голови, тулуба та лівої верхньої кінцівки з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів (а.с.20);

- свідоцтва про смерть від 05.03.2024, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Роботине, Запорізької області (а.с.17);

- акту від 22.04.2024 розслідування нещасного випадку (у т.ч. поранення), що стався 26.02.2024 приблизно 00:05 год. щодо факту загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , 1999 р.н., в якому в т.ч. зазначена ОСОБА_1 як член сім`ї загиблого (а.с.24-26) та акту №320/24 про нещасний випадок (у т.ч. поранення) ст.солдат ОСОБА_2 (а.с.27-28);

- постанови №267 М(ВЛ)К від 13.09.2024, стосовно ОСОБА_2 , 1999 р.н., згідно якої діагноз: множинні уламкові поранення голови, тулуба та лівої верхньої кінцівки з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів; поранення, яке призвело до смерті, та причина смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) пов`язані з захистом Батьківщини (а.с.19/2);

- інформації з ГУ ПФУ в Харківській області від 09.10.2024 №2000-0208-8/177759, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 12.04.1998 перебуває на обліку ПФУ та отримує пенсію за віком (а.с.14);

- витягу №02-02/73 від 06.03.2024, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.18);

- рішення Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області від 08.01.2002 №6, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено опікуном над неповнолітніми ОСОБА_8 , 1991 р.н., ОСОБА_9 , 1992 р.н., ОСОБА_5 , 1993 р.н., ОСОБА_7 , 1995 р.н., ОСОБА_2 , 1999 р.н., ОСОБА_10 , 1985 р.н., у зв`язку зі смертю їх матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.19);

- виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 17.05.2025 по 11.10.2024 з АТ «Ощадбанк», з якого вбачається надходження грошових коштів, в т.ч. одноразової допомоги на поховання ОСОБА_2 та грошове забезпечення померлого ОСОБА_2 згідно заяви бабусі-опікуна ОСОБА_1 (а.с.21-22);

- акту обстеження ОСОБА_2 від 19.11.2024 №02-02/379, згідно якого виявлено слідуючі факти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; забезпечував свою бабусю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.22/2);

- витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» стосовно ОСОБА_11 , яка не притягалася до кримінальної відповідальності (а.с.23);

В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , які підтвердили, що ОСОБА_2 , 1999 р.н., який загинув під час захисту України у 2024 році, дійсно був зареєстрований та проживав зі своєю бабусею ОСОБА_1 , а також утримував її фінансово, допамагав їй із утриманням та ремонтом житла, купував ліки, продукти харчування, предмети побуту, тощо.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено поняття членів сім`ї, які вважаються утриманцями. Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, що засвідчує перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства, за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК ( 1502-06 )), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п. 2 ст. 273 ЦПК(1502-06), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ані отримання непрацездатною особою пенсії, ані її окреме проживання від годувальника не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Частиною 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з ч. 6 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Міністерство оборони України є спеціально уповноваженим суб`єктом на призначення грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 9 цього Порядку, у рівних частках, зокрема, жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту її перебування на утриманні онука ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні онука ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , має для неї юридичне значення і потрібне для отримання одноразової грошової допомоги, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) перебувала на утриманні рідного онука ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) з 2018 року по день його смерті (загибелі) - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Заінтересована особа: Східне територіальне управління національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 );

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 20.07.2026.

Суддя О. О. Золотоверха