Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №634/640/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 634/640/26

Провадження № 3/634/309/26

Категорія 307

21.07.2026 року сел. Сахновщина Харківської області

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., при розглянувши протокол про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

встановив:

До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №702792 від 23.05.2026 року, згідно якого 23.05.2026 року близько 07.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме вдарив по голові та ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

У судове засідання правопорушник не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. До матеріалів справи додано заяву правопорушника про розгляд справи за його відсутності та визнання провини.

У судове засіднання потерпілий не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Клопотань та заперечень з приводу розгляду справи не надав.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом були використані способи сповіщення правопорушника про час, дату та місце розгляду справи, а тому вважаю можливим проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов таких висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №702792 від 23.05.2026 року, згідно якого 23.05.2026 року близько 07.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме вдарив по голові та ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

Положеннями ч.1 ст.173-2КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно дост.3Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько)або діти одного з подружжя (колишнього подружжя)та інший з подружжя(колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали)однією сім`єю, але не перебувають (не перебували)у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти);дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так уповноваженою особою при викладі фактичних обставин справі у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 міг завдати шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілого, разом з тим чинним законодавством чітко передбачено, саме завдання психологічної та фізичної шкоди здоров`ю потерпілого, а не їх можливе завдання.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

На підтвердження правопорушення уповноваженою особою долучено до справи: відеозапис, який не є безперервним, та на якому зафіксовано події вже після приїзду наряду поліції. Так, на першому фрагменті відеозапису правопорушник заперечує вчинення ним домашнього насильство відносно своєї дружини. У подальшому відео переривається. На наступному фрагменті правопорушник визнає обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Інші докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме заява потерпілого про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого за відсутності будь-яких інших об`єктивних фактичних даних не можуть слугувати єдиним доказом у справі, так як потерпіла є зацікавленою особою.

Додані до матеріалів справи письмові пояснення правопорушника не місять рукописного напису «З моїх слів записано вірно», а тому не беруться судом до уваги, оскільки текст пояснень та підпис правопорушника різняться у написанні, а правопорушником не підтверджено правдивість написаних пояснень.

Інших доказів, які б у своїй сукупності давали б підстави дійти висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, що не узгоджується із стандартом доказування (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року).

Таким чином, дані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2КУпАП, відсутні.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст.173-2, п. 1ч. 1 247,284 КУпАП,суд

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язкуз відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: