Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №644/4824/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/4824/26

Провадження № 3/644/1282/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, рнокпп НОМЕР_1 , не працює, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,-

встановив:

23 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 поліцейським 1 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Харківській області капралом поліції Шевченко А.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 648146 за ст. 124 КУпАП.

Згідно тексту протоколу серії ЕПР 1 № 648146 від 23 квітня 2026 року: 14.01.2026 в 07:38:00 м. Харків вул. Дністровська. 14.01.2026, близько 07:38, за адресою: місто Харків, перехрестя вулиці Дністровської та вулиці Інгулецької пішохід ОСОБА_1 вийшла на проїзджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбувся наїзд на неї транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», днз НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні ушкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 4.14.а ПДР України, згідно якого пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася належним чином повідомлялася про дату та час розгляду справи.

Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Зарицької К.Ю. надійшло клопотання, в якому остання просить провести розгляд справи без її участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а справу закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.

Суд дослідивши, надані письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив наступне.

Так протокол складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 127 КУпАП передбачається відповідальність пішоходів за непокору сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Вказаними діями ОСОБА_1 об`єктивно могла би порушити п.п. 4.7, 4.8, 4.14 ПДР України, за що встановлена адміністративна відповідальність саме ч. 1 ст. 127 КУпАП, а не ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У пункті 4.7 ПДР України, зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Пункт 4.8 ПДР України вказує, що якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

Пунктом 4.14.а ПДР України передбачено, що пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Положення статті 124 КУпАП передбачають відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналіз матеріалів справи показує, що у представлених доказах відсутнє підтвердження того, що дії пішохода ОСОБА_1 містили елементи порушення конкретних вимог ПДР, що спричинили шкоду іншим особам або майну. Натомість відсутність таких об`єктів шкоди (пошкоджень чужого майна, автодоріг, дорожніх споруд) суттєво знижує можливість кваліфікації події як адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність лише за таке порушення Правил дорожнього руху України, яке перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, автомобільних доріг, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише сам факт дорожньо-транспортної пригоди, а й конкретне порушення вимог Правил дорожнього руху, допущене саме цією особою, а також причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками, що настали.

Разом із тим матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували, що саме ОСОБА_1 допустила порушення вимог Правил дорожнього руху України.

Водночас, подія та обставини вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні встановлюються на підставі доказів, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Положеннями статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку з викладеним вище, на підставі аналізу матеріалів справи, суд дійшов про висновку про відсутність достатніх належних та допустимих доказів для констатації факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наведених обставин.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Враховуючи принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а (п. 39 постанови).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, та «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

На підставі викладеного, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на її користь.

Враховуючи встановлену відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу, підлягає закриттю.

Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 124, 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.М. Ритов

17 липня 2026 р. м.Харків

Суддя Ритов Я. М.