Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №641/4173/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/199/2026 Справа № 641/4173/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова об`єднані матеріали кримінальних проваджень, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150000843 від 06.06.2024 року, № 12024226170000381 від 27.08.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, осіб похилого віку та неповнолітніх дітей на утриманні не має, перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 02.11.2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України.

встановив:

05.06.2024 року близько 12 годин 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходився на кар`єрі «Дружба» по пр. Аерокосмічному у м. Харкові, з метою таємного заволодіння майном.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 року, продовженим до теперішнього часу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до дерева та таємно викрав барсетку, чорного кольору, в якій знаходилось три мобільних телефона, а саме: «Xiaomi Redmi Note 9», 3/64 Gb, вартістю 2 772,67 гривень, «Xiaomi Redmi 9с», 3/64 Gb, вартістю 1 696,00 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_5 та «Xiaomi Redmi 12с», 3/64 Gb, вартістю 2 557,00 гривень, що належав потерпілій ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення-злочину зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на свій розсуд, чим завдав майнової шкоди на загальну суму 7 025, 67 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 будучи судимим за кримінальне правопорушення, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за ст.309 КК України вчинив нове кримінальне правопорушення, злочин за наступних обставин. 26.08.2024 близько 10 годин 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , вийшов на вулицю з вищевказаної квартири та біля вказаного будинку, більш точне місце не встановлено, ОСОБА_4 знайшов на землі прозорий зіп-пакет, подивившись всередину якого, виявив у ньому речовину кристалічного походження.

Розуміючи, що у вищевказаному зіп-пакеті знаходиться психотропна речовина –PVP, у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання психотропної речовини, без мети збуту, реалізуючи який, він підняв зіп-пакет, всередині якого знаходилась речовина кристалічного походження, який поклав до своєї сумки, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі психотропну речовину- PVP, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту, з мотивів реалізації особистих потреб, у великих розмірах.

Надалі ОСОБА_4 , у якого в його сумці знаходився зіп-пакет, всередині якого знаходилась речовина кристалічного походження, 26.08.2024 року близько 11 годин 30 хвилин, більш точний час не встановлений, зустрівся з малознайомим йому громадянином, за адресою: м. Харків, вул. Олександра Орлова поблизу буд.8Б та попрямували за адресою: м. Харків, вул. Азербайджанська, більш точне місце не встановлено, на транспортному засобі, тим самим незаконно перевіз психотропну речовину – PVP. Обіг якого заборонено. Біля будинку за адресою: м. Харків, вул. азербайджанська, буд.16, близько 12 годин 00 хвилин, більш точний час не встановлено, транспортний засіб в якому перебував ОСОБА_4 був зупинений працівниками патрульної поліції, яким останній повідомив, що перебуваючи в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні, помітив, що позаду їде автомобіль патрульної поліції, усвідомлюючи, що в сумці, яка одягнута на ньому, знаходиться зіп-пакет з психотропною речовиною, ОСОБА_4 занервував та викинув вказаний зіп-пакет через вікно транспортного засобу. Після цього на місце було викликано слідчо-оперативну групу ВП №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області

Протиправні дії ОСОБА_4 припинені працівниками поліції, які 26.08.2024 року в період часу з 13:07 до 13:51, в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості поблизу адреси: м. Харків, вул. Азербайджанська, буд.16, виявили та вилучили у ОСОБА_4 зіп-пакет, всередині якого знаходилась речовина кристалічного походження. Вилучена речовина, згідно висновку експерта, містить в своєму складі психотропну речовину- PVP, обіг яких заборонено. Маса «РVР» в перерахунку на масу наданої речовини становить 7,7622 г.

Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов`язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом психотропних речовин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.

Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці 2» - РVР є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Проте, всупереч вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно придбав, зберігав при собі та перевозив психотропну речовину, обіг якої заборонено – «РVР», загальною масою 7,7622 грам, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Таблиці2» є великим розміром.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях-злочинах визнав повністю щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення наведені вище, зазначивши, що все відбувалося саме так, як викладено в обвинувальних актах.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

ПоказанняОСОБА_4 є послідовними, логічними, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суд застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що винаОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і діїОСОБА_4 суд кваліфікує:

по епізоду від 05.06.2024 року за ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

по епізоду від 26.08.2024 року за ч.2 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезенні психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, вчиненого протягом року, після засудження за статтею 309 КК України.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, позиції сторони обвинувачення висловлену під час судових дебатів, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так,ОСОБА_4 , раніше судимий, у лікаря нарколога та у лікаря психіатра на обліку не перебуває, за місце мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає шире каяття .

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, щодо призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, при цьому суд вважає за можливе не призначати йому максимальне покарання, передбачене Законом.

В зв`язку з тим, що обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, ні за одне із яких він засуджений не був, суд вважає за необхідне призначити покарання за правилами ч.1 ст. 70 КК України.

Крім того, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно кримінальні правопорушення-злочини у період іспитового строку за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.11.2023 року, суд, призначаючи остаточне покарання, керується положеннями ст. 71 КК України, при цьому, відповідно до ч.1 ст. 72 КК України, суд переводить менш суворий вид покарання – обмеження волі у більш суворий – позбавлення волі.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

В рамках вказаного кримінального провадження запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/15697-ТВ від 10.06.2024 року в сумі 1 514 гривень 56 коп., судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/15699-ТВ від 11.06.2024 року в сумі 1 514 гривень 56 коп., судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/16062-ТВ від 14.06.2024 року в сумі 1 514 гривень 56 коп., судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № року в сумі 2 650 гривень 48 коп.,а всього на загальною сумою 7 194 грн.16 коп., згідно довідок експертної установи, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов по справі відсутній.

Питання щодо арешту на майно, накладеного в рамках даного кримінального провадження, вирішується судом в порядку, передбаченомуст.174 КПК України.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України - відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінальних правопорушень -злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст.309 КК України у виді ТРЬОХ років позбавлення волі;

за ч.4 ст.185 КК України у виді П`ЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , покарання у виді П`ЯТИ років позбавлення волі .

На підставі ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.11.2023 року , визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді П`ЯТИ років ДВОХ місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_4 в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 за цим кримінальним провадженням не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 7 194 (сім тисяч сто дев`яносто чотири) гривень 16 коп.

Арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.06.2024 року на тимчасово вилучене майно, а саме: барсетку чорного кольору, з трьома блискавками на чорним ременем через плече та мобільний телефон «Redmi 12c», 64 Gb, графітового кольору, 3 Gb RAM-скасувати.

Арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2024 року на тимчасово вилучене майно, а саме мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9c», 3/64 Gb, Sunrise Orange NFC-скасувати.

Арешт накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.08.2024 року на тимчасово вилучене майно, а саме зіп-пакет з кристалічною речовиною невідомого походження, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету №PSP1404955-скасувати

Речові докази:

-зіп-пакет з кристалічною речовиною невідомого походження, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету №PSP1404955, що знаходиться на зберіганні в Управлінні логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області ( квитанція № 1762 від 17.09.2024 року) –знищити.

-два DVD-диска, товарний чек - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

-барсетка чорного кольору, з трьома блискавками на чорним ременем через плече, мобільний телефон «Redmi 12c», 64 Gb, графітового кольору, 3 Gb RAM, коробка з-під мобільного телефону «Redmi 12c», 64 Gb, графітового кольору, 3 Gb RAM -вважати повернутими власнику.

-мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9c», 3/64 Gb, Sunrise Orange NFC-вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1