Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №619/3132/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3132/26

провадження № 3/619/991/26

ПОСТАНОВА

іменем України

10 червня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.,

за участю: секретаря судового засідання Дорофєєва В.С.

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, працюючого старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 53 від 01.05.2026 майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою на посаді старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дергачі), свідомо ігноруючи вимоги законів, функціональних обов`язків, у порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту Збройних Сил України недбало поставився до військової служби (виконання службових обов`язків за посадою) за наступних обставин.

Так, до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 30.04.2025 надійшли матеріали перевірки проведеної ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повноти використання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дергачі) наданих повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов`язаних осіб котрі допустили порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) або з`явилися самостійно.

Відповідно до довідки № 130320261455159400001/1 від 13.03.2026 встановлено, що 13.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 присвоєно військове звання «солдат» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Після прибуття до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 (так зазначено в протоколі) надано пояснення, згідно з якими останній під час перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дергачі) неодноразово повідомляв посадовим особам ТЦК та СП про те, що він не є громадянином України та в нього відсутні будь-які документи, які підтверджують його особу.

Крім цього, відповідно до відповіді від ГУ ДМС в Харківській області від 23.03.2026 за № 6301.7-6609/63.1-26 встановлено, що за обліками ДМС інформація про документування ОСОБА_5 , паспортом громадянина України відсутня. З питань встановлення належності, оформлення набуття громадянства України до органів ДМС не звертався.

На підставі викладеного, 25.03.2026 наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 86 скасовано підпункт 1.9 пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 76 від 13.03.2026 щодо зарахування до списків військової частини НОМЕР_2 , та прибуття до складу сил та засобів 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » солдата ОСОБА_4 .

Однак, старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), майор ОСОБА_1 , у порушення вимог статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також пунктів 49, 50, 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, не забезпечив належного виконання покладених на нього службових обов`язків щодо перевірки документів, що посвідчують особу, та звірки персональних даних із відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, унаслідок чого допустив внесення недостовірних відомостей щодо ОСОБА_4 , що призвело до незаконної мобілізації останнього та виникнення невідповідностей в облікових даних.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП не визнав, при цьому зазначив, що ніяких недостовірних відомостей стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в єдиний державний реєстр військовозобов`язаних (АТІС «ОБЕРІГ») не вносив та команду про внесення недостовірних даних стосовно будь якої особи своїм підлеглим не надавав.Обліковий запис про ОСОБА_4 в АТІС «ОБЕРІГ» було створено автоматично 16.04.2019 року, на підставі списків виборців.

13.03.2026 о 10 год 21хв додаткова інформація була внесена в ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 був взятий на облік. Дану особу було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_8 для проходження військово-лікарської комісії. 13.03.2026 о 13 год 07хв ОСОБА_5 було взято на обпік в першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) оператором СДРВ та направлено для проходження ВЛК, з метою визначення придатності до військової служби, за підписом ТВО начальника відділу.Після проходження ВЛК, ОСОБА_4 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де вінбув взятий на облік 13.03.2026 о 15 год 52 хв. 13 березня 2026 року рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 був призваний на військову службу по мобілізації.Зазначив, що він правом підпису направлення на ВЛК, та призову на військову службу не володіє, так як його ключ доступу до АТІС «ОБЕРІГ» в той час було заблоковано і ніяких змін ввести він не міг.Відтак, просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Стаття 172-15 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює дану норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які порушення правил несення військової служби допущені особою та якими нормативними актами передбачені правила, що порушила особа.

Безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання обов`язків означає невиконання дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання означає нечітке, формальне або неповне здійснення обов`язків.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов`язків.

Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Обсяг дій та заходів, які вважають військовими обов`язками, міститься і в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підтверджуються відповідними наказами, що затверджують функціональні обов`язки конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів.

При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі.

Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі.

Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у двох формах: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.

Суб`єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими, згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП, розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

Відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Також, щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18.03.2024 наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 у справі № 521/12726/16-ц. Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який був продовжений та діє і по теперішній час.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд виходить з наступного.

По-перше, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наданих суду матеріалів не вбачається жодного належного та допустимого доказу того, що саме майор ОСОБА_1 вносив до АТІС «ОБЕРІГ» будь-які відомості щодо ОСОБА_4 , здійснював їх зміну або надавав підлеглим вказівки щодо внесення недостовірної інформації.

Відповідно до пунктів 49, 50, 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, перевірка військово-облікових документів та звірка даних здійснюється уповноваженими представниками із використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був уповноваженою особою, яка безпосередньо здійснювала перевірку документів ОСОБА_4 , приймала рішення про його направлення на ВЛК чи прийняття рішення про його призов на військову службу.

Суд також враховує пояснення ОСОБА_1 про те, що на момент подій його ключ доступу до АТІС «ОБЕРІГ» був заблокований, у зв`язку з чим він не мав технічної можливості вносити зміни до реєстру або формувати документи, пов`язані з призовом. Зазначені доводи органом, який склав протокол, не спростовані. Будь-які технічні журнали, лог-файли, дані аудиту роботи в АТІС «ОБЕРІГ», які б підтверджували виконання ОСОБА_1 відповідних дій, до матеріалів справи не долучені.

За таких обставин висновок про те, що саме дії або бездіяльність ОСОБА_1 спричинили призов ОСОБА_4 на військову службу, ґрунтується виключно на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП та принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України.

Матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів неналежного виконанняОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на відсутність у справі достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП, суд,- постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 15 червня 2026 року о 08 годині 30 хвилин.

Суддя М. І. Риков