Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №615/1993/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1993/26

Провадження № 1-кп/615/107/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12026221050000113 від 06.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Новоекономічне Красноармійського району Донецької області, рнокпп: НОМЕР_1 , маючого базову середню освіту, неодруженого, працюючого на посаді слюсаря МПП «Агротехсервіс», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як установлено ст. 298 КУпАП, яка кореспондується зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 26 березня 2026 року у справі № 615/238/26, яка набрала законної сили 07 квітня 2026 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із зазначеною постановою, знаючи про позбавлення його права керувати транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Валківського районного суду Харківської області від 26 березня 2026 року, яка набрала законної сили, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 12 квітня 2026 року о 19 год 49 хв ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Миру в с. Олександрівка Богодухівського району Харківської області, повторно протягом року керував транспортним засобом «ЗАЗ 1103082», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638906 від 12 квітня 2026 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім того, 12 квітня 2026 року о 19 год 49 хв ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Миру в с. Олександрівка Богодухівського району Харківської області, повторно протягом року керував автомобілем «ЗАЗ 1103082», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager та в КНП «Валківська ЦРЛ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638888 від 12 квітня 2026 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 23 квітня 2026 року о 19 год 07 хв ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Центральній у с. Олександрівка Богодухівського району Харківської області, повторно протягом року керував транспортним засобом «ЗАЗ 1103082», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648351 від 23 квітня 2026 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 23 квітня 2026 року о 19 год 07 хв ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Центральній у с. Олександрівка Богодухівського району Харківської області, повторно протягом року керував автомобілем «ЗАЗ 1103082», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager та в КНП «Валківська ЦРЛ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648359 від 23 квітня 2026 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року у справі № 615/743/26 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення злочину (дата, місце, спосіб, інші обставини вчинення кримінальних правопорушень) та правову кваліфікацію не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що постановою Валківського районного суду Харківської області від 26 березня 2026 року його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення, у тому числі у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.

У подальшому, 12 та 23 квітня 2026 року він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував автомобілем «ЗАЗ 1103082», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції, які повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння і запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, від проходження якого він відмовився. За вказаними фактами стосовно нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення. Постановою Валківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року за вищевказаними фактами його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Мотиви суду при призначенні покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 має базову середню освіту, неодружений, працює на посаді слюсаря МПП «Агротехсервіс», за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, встановленої групи інвалідності не має, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, розуміння наслідків своїх дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальну провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:копію графіку несення служби особовим складом СРПП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію журналу книги нарядів ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію журналу реєстрації інструктажів із питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію журналу виїздів та повернення транспортних засобів ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію журналу обліку інструктажів водіїв ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію журналу обліку видачі та повернення портативних відеореєстраторів і карт пам`яті, копіювання цифрової інформації за 08 лютого 2026 року, 12 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року; копію матеріалів справи № 615/3153/25, провадження № 3/615/52/26, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також копію наявних у цій справі відеофайлів; копію матеріалів справи № 615/238/26, провадження № 3/615/123/26, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також копію наявних у цій справі відеофайлів; копію матеріалів справи № 615/743/26, провадження № 3/615/278/26, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також копію наявних у цій справі відеофайлів; два DVD-R диски з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, які долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1