Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №206/4893/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/4893/26

Провадження № 3/206/1029/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

21.07.2026м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Малихіна В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне праовпорушення ОСОБА_1 , 28.05.2026 року о 18-50 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 130, не виконав законної вимоги поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 3 лейтенанта поліції Пересунька Р.Р., що полягало в тому, щоб громадянин покинув проїзджу частину дороги, для припинення даного правопорушення, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду пояснення, відповідно до яких, заперечував свою вину.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно зі ст.185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку -тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

При цьому суддя звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не вказано яке правопорушення вчинив ОСОБА_1 , у зв`язку з чим не реагував на вимогу працівника поліції припинити це правопорушення, та в чому конкретно полягала злісна непокора гр. ОСОБА_1 такій вимозі, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до матеріалів справи додано записи з нагрудних камер № 471072, 470866, в той же час зазначені записи в матеріалах справи відсутні. З доданих до протоколу матеріалів, факт вчинення дій, що можна кваліфікувати за ст. 185 КУпАП, які ставляться в провину ОСОБА_1 не підтверджується.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на факт злісної непокори при вчиненні правопорушення, матеріали справи не містять.

Тобто факт вчинення злісної непокори не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП

Керуючись ст.ст.173, 247 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з моменту винесення.

Суддя В.В. Малихіна