Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №177/2116/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2116/26

Провадження № 3/177/466/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.

розглянувши матеріали справи, що надійшли від Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 13.06.2026 о 21 год 54 хв, на вул. Тополина, буд. 4 с. Надія Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці, що не реагують на світло, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, в судове засідання не прибув, але реалізував право на захист, залучив до участі у справі захисника. Захисник Страх В.О. у судове засіданні не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

В клопотанні про закриття провадження по справі вказано про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому всі матеріали, отримані внаслідок безпідставної зупинки, не є належними та допустимими доказами. Сторона захисту заперечувала наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а доводи працівників поліції про наявність таких ознак вважала не підтвердженими. Твердження про «ознаки наркотичного сп`яніння» без підтвердження спеціалізованим медичним оглядом вважаються недостовірними та непереконливими.

ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, а тому твердження поліцейських про факт відмови, сторона захисту вважала бездоказовими. Вказувала, що працівники поліції допустили сплив визначеного законом двох годинного строку для проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Оскільки сторона захисту свою позицію по справі виклала у письмових клопотаннях, захисник надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони захисту, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників, як не з`явилися.

Розглядаючи справу по суті, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджена перед судом наступними доказами.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692337 від 13.06.2026 слідує, що ОСОБА_1 , 13.06.2026 о 21 год 54 хв, поблизу буд. № 4 по вул. Тополина в с. Надія Лозуватської ТГ Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 зафіксовано на відеозаписі наданого працівниками поліції, та не заперечувався ним.

Доводи захисника Прібєга М.Д. про нібито відсутність причин зупинки керованого ним транспортного засобу, суд розцінює критично, адже відеозапис з відеореєстратора патрульного автомобілю зафіксував рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а працівники поліції одразу повідомили ОСОБА_1 про підстави зупинки керованого ним транспортного засобу, а саме ввімкнення дальнього світла фар, що фактично засліплювало зустрічний транспорт, подальша незупинка попри ввімкнення працівниками поліції спеціальних світлових сигналів патрульного автомобілю. Вказане знайшло своє підтвердження на відеозаписі з реєстратора патрульного авто.

Однією з функцій поліції, є запобігання та припинення порушень на транспорті, а тому доводи про неправомірність та безпідставність зупинки працівниками поліції автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , суд розцінює критично.

На підтвердження вини ОСОБА_1 , додатково до протоколу про адміністративне правопорушення, додано рапорт працівника поліції, що фіксує обставини зупинки транспортного засобу, факт виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння та його відмови від проходження огляду; направлення на огляд у медичному закладі, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння, що узгоджуються з ознаками зафіксованими в протоколі, при цьому медичний огляд не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від нього. Варто звернути увагу на те, що заперечуючи перебування у стані наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 зазначав, що не бажає їхати на огляд з працівниками поліції, але пройде огляд самостійно. Однак, відповідного висновку за результатами медичного огляду суду не надано.

Доводи сторони захисту про те, що нібито дії працівників поліції призвели до спливу визначеного законом двох годинного строку для проходження огляду ОСОБА_1 , суд розцінює критично, як надуману, адже процедура спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та сам процес складення матеріалу, ознайомлення з ним ОСОБА_1 , тривало не більше години, що підтверджено часовими даними на відео реєстраторі патрульного авто та нагрудних реєстраторів працівників поліції (з 21:54 до 22:42 год). Відповідно, за наявності до того бажання, ОСОБА_1 мав достатньо часу для проходження огляду на стан сп`яніння, в межах часу визначеного законом. Саме його поведінка, зачинення в авто, підняття скла, відмова надавати дані про свою особу, та інше, затягували процедуру складення адміністративних матеріалів.

Відеозаписом з місця події слідує, що після зупинки транспортного засобу, один з працівників поліції вказав про те, що вбачає у водія ознаки алкогольного сп`яніння, але в подальшому працівником поліції було виявлено додаткову ознаку – зіниці очей не реагували на світло, у зв`язку з чим висловлено вимогу до водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (22:01, 22:06). Працівники поліції роз`яснили порядок проходження такого огляду, необхідність прибуття для огляду в супроводі працівника поліції, на що водій зазначав, що «боїться», «може ви переодягнені бандити», однак працівники поліції були в форменому одязі, на службовому автомобілі, пред`явили свої посвідчення, а тому відповідні доводи ОСОБА_1 були безпідставними, спрямованими виключно на намагання виправдати свою неправомірну поведінку щодо не проходження огляду (22:05). На відеозаписі зафіксовано, що водій відмовлявся пройти медичний огляд на стан сп`яніння в порядку визначеному законом, а поведінка водія явно свідчила про ухилення від такого огляду, що було зафіксовано поліцейським (22:09). Поліцейський детально роз`яснив ОСОБА_2 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, у виді складення протоколу за ст. 130 КУпАП, але останній своєї позиції не змінив, консультуючись по телефону, почав зазначати про відсутність причини зупинки, зачинявся в автомобілі та підняв скло, ухиляючись від спілкуватися з працівниками поліції, не надав посвідчення водія для тимчасового вилучення, не називав дані про себе. Працівник поліції роз`яснив останньому його процесуальні права та оформив протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 був відсторонений від подальшого керування транспортним засобом (22:32, 22:39).

Досліджений судом відеозапис спростовує доводи сторони захисту про відсутність підстав зупинки, відсутність явних ознак наркотичного сп`яніння, при цьому частина з зазначених працівником поліції ознак сп`яніння, є явною, зокрема поведінка, що не відповідала обстановці, порушення мови, її сповільненість.

Доводи сторони захисту про те, що спочатку поліцейським було виявлено ознаки нібито алкогольного сп`яніння, та лише потім вказано про ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджено відеозаписом, але не спростовує факту порушення. З відеозапису слідує, що водій всіляко уникав контакту з поліцейськими, не виходив з авто, підняв скло в автомобілі, що перешкоджала провести візуальний огляд водія, у зв`язку з чим додатково до раніше озвученої ознаки алкогольного сп`яніння, лише через декілька хвилин працівник поліції повідомив про явну ознаку наркотичного сп`яніння, та запропонував пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Вказане є правом поліцейського при здійснені ним службових повноважень, оскільки для встановлення певних ознак, в тій чи іншій обстановці, необхідний певний час та обставини. Тому, в цій ситуації, суд не вбачає порушень з боку працівників поліції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, серед іншого, адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, частина 1 ст. 130 КУпАП містить різні, окремі склади правопорушень, серед яких самостійний склад правопорушення - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Саме це порушення ставиться у вину ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного або іншого сп`яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п. 3, 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я із видачею направлення за формою, наведеною в додатку № 1 до Інструкції.

Суб`єктом уповноваженим на встановлення наявності певних ознак сп`яніння у водія, на місці події, є саме поліцейський. Особа, яка заперечує наявність таких ознак, має пройти відповідний огляд на стан сп`яніння.

Так, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння – поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, та інші, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , у розумінні п. 4 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду – визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд критично оцінює доводи сторони захист про нібито відсутність у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та безпідставність направлення на медичний огляд.

Водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка отримувала посвідчення водія, особою яка вивчала ПДР України та відповідно є обізнаною з положеннями п. 2.5 ПДР України, після законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, мав вибір – пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак сп`яніння, або відмовитися від проходження такого огляду. При цьому, волевиявлення водія ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим, він всіляко ухилявся від огляду, у зв`язку з чим працівник поліції повідомив його, що така поведінка розцінюється як відмова від проходження огляду (22:09). Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських на дотримання положень п. 2.5 ПДР України, правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складання щодо водія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (така відмова може бути словесна, або про таку відмову може свідчити поведінка водія на місці події). В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та в подальшому продовжив проявляти поведінку, що явно свідчила про ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Тиску на ОСОБА_1 або провокації з боку працівників поліції щодо обставин його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, виходячи з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, судом не встановлено.

Суд враховує, що водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно з встановленими правовими нормами.

Отже, жодних грубих порушень норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на виявлення в останнього ознак сп`яніння, у судовому засіданні не встановлено.

Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , суспільної небезпечності адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, із позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення в разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя М.В. Березюк