Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №208/7470/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/7470/26

№ провадження 3/208/1541/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі

Головуючого судді: Данилів С.В.,

за участю секретаря судового засідання: Сегеди І.А.,

захисника: Сидоренка О.А.

розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №676532, складений 27.05.2026, за змістом якого: 27.05.2026 о 01:12 год. в м.Кам`янське по вул.Михайла Грушевського, 16А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер або такого ж огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність встановлена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання 20.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, що підтверджується повістками повідомленнями про виклик в судове засідання.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому присутність такої особи не є обов`язковою, в розумінні ч. 2ст. 268 КУпАП.

На підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко О.А, у судовому засіданні просив закрити адміністративне провадження. В обґрунтування клопотання зазначив, що відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , працівниками поліції фактично не було проведено передбаченої законом процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на медичний огляд складене формально, а не вручалось ОСОБА_1 , а також захисник вважає, що підстави зупинки транспортного засобу надумані та є суперечності між постановою про адміністративне правопорушення та відеозаписом.

ІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Частина перша статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (ч. 2 ст. 14).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абз. 2 і 4 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст. 52 цього Закону).

За змістом абз. 3 та 5 частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху).

Відповідно до підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (пункт 7 розділу І Інструкції).

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції визначено, що в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

ІІІ. Оцінка доказів, мотиви суду та прийняте у справі рішення.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши письмові докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №676532 від 27.05.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; даними рапорту інспектора-чергового Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Берсенєва О.В. від 27.05.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.05.2026; копію постанови серії ЕНА №7264285 від 27.05.2026; фотоматеріали; рапорт інспектора ВРПП Кам`янського РУП старшого лейтенанта поліції Шайко С.; довідку старшого інспектора САП Кам`янського РУП старшого лейтенанта поліції Демніченко К.; відеозаписи з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських №798688, 798017, які були оглянуті в судовому засіданні, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за наступні діяння «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції…..,»

Відповідно до п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, суб`єктом вчинення протиправного діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів.

Однак, з доказів зібраних у справі про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про те, що ОСОБА_1 взагалі 27.05.2026 знаходився за кермом автомобіля та керував ним.

На підтвердження доводів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено диск із відеофіксацією із нагрудної відеокамери працівника поліції № 798688 та №798017, на якому відеозапис розпочинається з моменту, коли автомобіль Toyota Camry державний номер НОМЕР_2 перебуває у нерухомому стані, припаркований біля під`їзду будинку, а сам ОСОБА_1 знаходиться поруч із транспортним засобом. Водночас жодної секунди відеозапису не зафіксовано сам процес руху

автомобіля, не відображено, що транспортний засіб взагалі пересувався безпосередньо перед спілкуванням із працівниками поліції, та не зафіксовано, що цим автомобілем керував саме ОСОБА_1 . В цілому цей відеозапис відображає процес спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції 27.05.2026 щодо перебування останнього у комендантську годину на вулиці.

Крім того, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, встановлено, що працівники поліції фактично не провели щодо ОСОБА_1 належної процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Замість послідовного виконання встановлених законом процесуальних дій на відеозаписі зафіксовано лише нетривале формальне спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , після якого він пішов до місця свого проживання, а адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП були оформлені

фактично без проведення передбаченої законом процедури.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особа, щодо якої у поліцейського виникли обґрунтовані підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягає відстороненню від керування транспортним засобом та огляду у встановленому законом порядку. При цьому огляд може проводитися поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, а у випадку відмови від такого огляду або незгоди з його результатами — у закладі охорони здоров`я. Огляд, проведений із порушенням вимог ст. 266 КУпАП, є недійсним.

Водночас із відеозапису не встановлено, що працівники поліції перед початком будь-яких дій чітко повідомили ОСОБА_1 , що саме вони мають намір провести огляд на стан алкогольного сп`яніння у процесуальному порядку, передбаченому законом. Йому не було належним чином повідомлено про початок процедури огляду, не роз`яснено її змісту, послідовності та можливих правових наслідків.

Також працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 конкретні та фактично виявлені ними ознаки алкогольного сп`яніння, які нібито стали підставою для проведення огляду. Окремо необхідно зазначити, що працівниками поліції не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 можливість і порядок проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Із відеозапису не вбачається, щоб ОСОБА_1 пояснили, що у разі відмови від огляду на місці або незгоди з його результатами він має пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я, до якого працівники поліції повинні його доставити.

Також працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право знати, у чому його обвинувачують, надавати пояснення, подавати докази та клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката, заперечувати проти дій працівників поліції.

Так само ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено, що саме відмова від проходження огляду відповідно до встановленого порядку утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.

Отже, працівниками поліції було допущено порушення при складанні протоколу, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки, оскільки сам відеозапис, як вже зазначалось вище розпочато з того, що водій ОСОБА_1 перебуває у подвір`ї будинку поруч із автомобілем Toyota Camry, джавний номер НОМЕР_2 який знаходиться у нерухомому стані та припаркований біля під`їзду будинку, а працівники поліції підходять до нього, та звертаючись до нього перше, що питають чому порушує комендантську годину.

Крім того, ч. 1 ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Однак, в протоколі серії ЕПР1 №676532 від 27.05.2026 не зазначено інформації щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі.

З матеріалів встановлено, що в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, зазначений відеозапис не є цілісним (повним), складається з окремих файлів, на якому зафіксовано спілкування у довільній формі між працівником поліції та ОСОБА_1 та в подальшому спілкування між собою працівниками поліції, не є безперервним і послідовним.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що докази винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є недопустимими, оскільки такі отриманно з порушенням вимог закону.

Як визначено вимогами п. п. 2, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції №1026, портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Крім того, як визначено в пп.2 п.1 розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Суд окремо зазначає, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Отже, з відеозаписів, неможливо встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу та керування транспортним засобом до складання протоколу, відеозапис містить лише факт розмови поліцейського з особою та не відображає обставин вчинення правопорушення 27.05.2026.

Отже, вищенаведені обставини дають підстави констатувати, що у даній справі має місце істотне порушення процесуальних норм під час складання протоколу серії ЕПР1 №676532 від 27.05.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП, а отже протокол про адміністративне правопорушення, у розумінні ст.251КУпАП, не можна вважати допустимими доказами у справі. Аналогічне це стосується і акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складене 27.05.2026 року о 01 год. 20 хв., та направлення на огляд водія транспортного засобу, оскільки з відеозапису встановлено, станом на цей час ОСОБА_1 вже не перебував разом із працівниками поліції, припинив спілкування з ними та пішов до свого місця проживання та є очевидним, що працівники поліції фізично не могли вручити ОСОБА_1 направлення, складене о 01:20, оскільки на момент його оформлення особа вже була відсутня.

Фактично матеріали справи підтверджують лише існування документа, однак не підтверджують факту його вручення особі, роз`яснення його змісту чи пропозиції негайно пройти медичний огляд саме на підставі цього направлення.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду та Інструкції МВС і МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року, направлення є не просто внутрішнім документом поліції, а процесуальним документом, який оформлюється для забезпечення проведення медичного огляду конкретної особи. Його складання має бути безпосередньо пов`язане із реальною пропозицією пройти огляд, а не оформлюватися вже після того, як особа залишила місце події.

Таким чином, наявність у матеріалах справи направлення сама по собі не

підтверджує дотримання працівниками поліції встановленої процедури, якщо матеріали справи не містять жодного доказу того, що це направлення було вручено ОСОБА_1 та що йому була надана реальна можливість скористатися ним для проходження медичного огляду.

Що стосується постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 27.05.2026 року о 01 год. 24 хв. керував автомобілем Toyota Camry державний номер НОМЕР_2 без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, у зв`язку із чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне, що зазначені обставини повністю спростовуються самим відеозаписом, який долучено до матеріалів справи та відповідно до якого станом на 01 годину 24 хвилини ОСОБА_1 не перебував біля транспортного засобу, а пішов до будинку після завершення нетривалого спілкування з працівниками поліції. Тобто зазначена у постанові подія об`єктивно не могла відбутися у

вказаний час, оскільки спростовується відеофіксацією із нагрудних відеокамер працівників поліції № 798688 та №798017.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевказаний принцип знайшов відображення і в рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Капо проти Бельгії", 42914/98, 13.01.2005 року, "Радіо Франс проти Франції", 53984/00, 30.03.2004 року…) за якими прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок, що відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 130 ч. 1, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 130 ч. 1, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Данилів