Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №171/1436/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1436/26

3/171/1627/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Мигалевич В.В. розглянув матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції № 10 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645715 від 20.04.2026, 20.04.2026 року о 15 годині 39 хвилини в м. Зеленодольськ вул. Рибалко, водій гр. ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, поведінка яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі та драгер встановленому законом порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5.ПДР – Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення (ч.1 ст.9 КУпАП).

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До матеріалів справи долучений диск із відеозаписами події у кількості 2-х штук.

На першому відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу поліції.

На другому зафіксовано під`їзд автомобіля поліції до транспортного засобу, який не рухається, спілкування між поліцейським та ОСОБА_1 , який категорично заперечує факт керування транспортним засобом.

Таким чином, жодним відеозаписом не підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 20.04.2026 року о 15 годині 39 хвилини в м. Зеленодольськ вул. Рибалко керував транспортним засобом. Заперечує наявність такої обствини й сам ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським.

Вказаним відеозаписом, який є об`єктивним доказом у справі, не підтверджено факт керування водієм транспортного засобу у стані наркотичного сп`яніння, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Будь-яких інших доказів такої обставини до матеріалів справи не додано.

Отже відсутній суб`єкт правопорушення за частиною другою статті 130 КУпАП водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Беручи до уваги наведене, суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 284, п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Мигалевич В.В.