Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №751/4281/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/4281/26 Головуючий у 1 інстанції Діденко А. О.

Провадження № 33/4823/614/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петрушанка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Петрушанка Володимира Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, 19.03.2026 року о 16 год 13 хв у м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в лікарні у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №323 від 24.03.2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду, 12.06.2026 року захисник Петрушанко В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проведений однобічний розгляд справи та не взято до уваги грубе порушення працівниками поліції, а саме: складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося через значний проміжок часу від дати вчинення правопорушення та виявлення у ОСОБА_1 стану сп`яніння. При цьому, оформлення протоколу відбулося без присутності ОСОБА_1 , в результаті чого йому не були роз`яснені процесуальні права. Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не було складено безпосередньо після такого огляду, а тому його примірник не був виданий, що підтверджується відсутністю підпису обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду у висновку. Вказує, що у медичному висновку не зазначено проміле стану сп`яніння ОСОБА_1 та до суду не долучено акт огляду водія. Зазначає, що на підставі доказів, які долучені до протоколу, неможливо встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто подія, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, особою, яка уповноважена на його складання, не доведена за допомогою належних та допустимих доказів поза будь-яким розумним сумнівом.

Також адвокатом подано клопотанням про поновлення пропущеного строку, в якому він зазначає, що копію повного тексту постанови суду ОСОБА_1 отримав лише 02.06.2026 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Статтею 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи обставини, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя вважає, що такий строк пропущено з поважних причин, а відтак він підлягає поновленню.

Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я (п. 8 Розділу І зазначеної Інструкції).

За приписами пунктів 2, 3, 14 – 16, 18 Розділу ІІІ зазначеної Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Аналогічні приписи містить і розділ Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року, №1395 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що поліцейські прибули на виклик щодо ДТП з потерпілими. В ході з`ясування обставин, поліцейські встановили причетність ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, до ДТП та виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що останній погодився.

Огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився у лікарні, де лікарем-наркологом проведено огляд як за допомогою технічного приладу, результат якого перший раз був 0,60 проміле, другий – 0,63 проміле, так і був відібраний біологічний матеріал.

Після надходження результату токсикологічного дослідження від 24.03.2026 року, поліцейські ознайомили ОСОБА_1 з результатами його огляду на стан сп`яніння, роз`яснили права та повідомили про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Після цього, поліцейський ознайомив ОСОБА_1 під підпис зі змістом протоколу та вручив його копію.

Зазначені вище обставини підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 року, серії ЕПР1, №645460; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.03.2026 року та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських.

Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування обставин та однобічний розгляд справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що форма висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є додатком №4 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735 та не передбачає зазначення проміле, а лише загальний висновок про стан сп`яніння чи його відсутність. Наявний у справі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 за формою та змістом відповідає зазначеним вимогам Інструкції.

До того ж, саме висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, а не акт медичного огляду, в силу вищезазначених норм чинного законодавства України є документом, що засвідчує стан сп`яніння.

Крім того, за клопотанням сторони захисту апеляційним судом витребувано та досліджено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений під час огляду водія ОСОБА_1 , в якому зафіксовано результати огляду за допомогою спеціального технічного засобу: 19.03.2026 року о 17 год 15 хв – 0,60% проміле алкоголю в крові; 19.03.2026 року о 17 год 35 хв – 0,63% проміле алкоголю в крові, що також підтверджено і результатами токсикологічних досліджень біоматеріалу водія. При цьому, допустимою нормою вмісту алкоголю в крові є показник не більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Зазначене вище в сукупності спростовує доводи апеляційної скарги щодо не доведення наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за допомогою належних та допустимих доказів поза «розумним сумнівом».

Щодо порушення, на думку захисту, процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. ч. 2, 4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Тобто, зазначені норми КУпАП передбачають складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено 19.03.2026 року, токсикологічне дослідження – 20.03.2026 року, а висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння – 24.03.2026 року. Відтак складення протоколу стало можливим не раніше 24.03.2026 року, оскільки саме висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння є документом, що встановлює наявність стану сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення складено 20.04.2026 року, після виявлення ОСОБА_1 та в його присутності. При цьому, в ході складання протоколу поліцейський ознайомив ОСОБА_1 з висновком щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння від 24.03.2026 року, роз`яснив йому права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та вручив копію складеного протоколу, що підтверджується відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

До того ж обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських.

З огляду на фактичні обставини цієї справи та оскільки протокол про адміністративне правопорушення, в силу ст. 251 КУпАП, є лише одним із джерел доказів на рівні з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а також відсутність в нормах КУпАП передбачених наслідків складання протоколу про адміністративне правопорушення пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у вигляді його недійсності чи недопустимості, то апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Отже апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 252, 280 КУпАП, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 19.03.2026 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника Петрушанка В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Петрушанку Володимиру Павловичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Петрушанка Володимира Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Авраменко