Суд: Городнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №732/919/26
Суддя: Бойко А. О.
Справа № 732/919/26
Провадження № 3/732/545/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2026 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., розглянувши справи, що надійшли з відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
УСТАНОВИЛА:
10.06.2026 та 23.06.2026 до суду надійшли дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
З урахуванням установлених даних справи об`єднані в єдине провадження для спільного розгляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №772880 від 06.06.2026 установлено, що 06 червня 2026 року о 10 год 43 хв, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою та штовхнув її у плече, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 944004 від 06.06.2026 установлено, що 06 червня 2026 року о 10 год 43 хв, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство у присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та штовхав дружину, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справу можливо розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, він подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі доказами.
18 липня 2026 року до суду надійшла заява від потерпілої у справі ОСОБА_2 , в якій потерпіла просить не притягати її чоловіка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вони помирилися. Вказала, що її чоловік вибачився, шкоди ані їй, ані синові не завдав. Також потерпіла повідомила, що ОСОБА_1 наразі мобілізований до лав ЗСУ та став на захист держави.
З`ясувавши позицію потерпілої ОСОБА_2 , всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступного.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно із якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Подія та склад адміністративного правопорушення мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До суду надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №772880 від 06.06.2026, в якому зазначено, що 06 червня 2026 року о 10 год 43 хв, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою та штовхнув її у плече, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №944004 від 06.06.2026, в якому зазначено, що 06 червня 2026 року о 10 год 43 хв, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство у присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та штовхав дружину, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_3 ;
- рапорт чергового ВП №3 від 06.06.2026, в якому зазначено, що на лінію 102 надійшло повідомлення, що 06.06.2026 о 10;43, у АДРЕСА_2 , заявниця повідомила, що чоловік дебоширить, заважає відпочивати, знущається. Заявниця ОСОБА_2 . У ході опрацювання виклику, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини, у присутності неповнолітньої дитини;
- пояснення ОСОБА_2 , в яких остання зазначила, що 06.06.2026, її чоловік вчинив з нею сварку з приводу того, що не хоче, щоб вона працювала, в ході сварки ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та штовхав;
- пояснення ОСОБА_3 , в яких останній зазначив, що 06.06.2026, в його присутності батько вчинив сварку з матір`ю;
- пояснення ОСОБА_1 , в яких останній підтвердив факт сварки з дружиною в присутності сина;
- за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 працівник поліції встановив високий рівень небезпеки, а щодо ОСОБА_3 – середній рівень небезпеки.
Стосовно ОСОБА_1 складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії по факту вчинення ним домашнього насильства стосовно своєї дружини.
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
За правовою конструкцією норма ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, для відповідальності за яким обов`язковою умовою є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Будь-яких відомостей щодо спричинення потерпілій ОСОБА_2 , а також її сину ОСОБА_3 шкоди здоров`ю ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші зібрані уповноваженою посадовою особою докази, не містять.
Сам факт висловлювання нецензурною лайкою в адресу особи, яка є її близьким родичем чи членом сім`ї, не утворює беззаперечно склад правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,і як наслідок не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
Психологічне насильство в сім`ї – насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства судді не надано.
Поліцейський, оцінивши ризики вчинення домашнього насильства, вказав про високий рівень небезпеки ОСОБА_1 .
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Водночас поліцейський причину конфлікту не з`ясував та не перевірив наявність обов`язкових ознак домашнього насильства.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оскільки ознак в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суддею не встановлено, а відтак, склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 теж відсутній.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не було встановлено, суддя дійшла до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з наведених вище мотивів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. О. Бойко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua