Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №492/1087/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1087/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2026 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановила:

23 червня 2026 року о 19 год. 40 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , по вул. Леонтовича у м. Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення на право керування таким транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, неповнолітній ОСОБА_1 та його законний представник не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 був позбавлений права отримувати інформацію про рух справи, тощо.

Також, слід врахувати про можливість ОСОБА_1 дізнатись про стан судового провадження справи залежить від його волевиявлення, тобто має суб`єктивний характер.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_2 не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав у зв`язку з чим суддя, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі письмовими доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701073 від 23 червня 2026 року; письмовими поясненнями самого притягуваного неповнолітнього ОСОБА_1 , який при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував факту керування транспортним засобом без посвідчення водія та іншими матеріалами справи.

Таким чином, з викладеного випливає, що провина неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджується доказами, дослідженими суддею.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, зокрема, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, однак з урахуванням характеру вчинених правопорушень та особи правопорушника до неповнолітнього ОСОБА_1 можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу, оскільки він не вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення неповнолітньому ОСОБА_1 суддя враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддя відносить вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які. відповідно до ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддею встановлено не було.

Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу та ступінь його вини, суддя, враховуючи положення ст. 13 КУпАП, вважає за можливе та достатнє для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді попередження.

Згідно ст. 40-1 КУпАҐІ. п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, судця прийшов до висновку, що з неповнолітнього ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 23, 24-1, 34, 35, 126, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя –

постановила:

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126КУпАП, та застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.