Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №464/8799/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8799/25

пр.№ 1-кп/464/316/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000930від 19.11.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, військовослужбовець, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану 19.11.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 06:30 год., перебуваючи за адресою м. Львів, вул. Драгана, буд. 1, у приміщенні першого під`їзду, першого поверху, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав електросамокат марки «Ninebot KikScooter MAX G30», чорного кольору, вартістю 20 000 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_7 , який останній залишив на першому поверсі вказаного будинку, прикріпивши металевим ланцюгом до поручня. Після чого разом із викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав.Вказав на те, що справді вкрав електросамокат. Просить суворо не карати, не позбавляти волі, зазначив, що продовжить нести військову службу.

Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчинені кримінального правопорушення, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, діючий військовослужбовець, неодружений.

Згідно досудової доповіді провідного інспектора Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області – ОСОБА_8 від 24.03.2026, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_3 є середній. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставини, які пом`якшують покарання суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, а також те, що обвинувачений діючий військовослужбовець, раніше не судимий, вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

На переконання суду, вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Одночасно, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість злочину, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та призначенням іспитового строку, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1, ч. 3 ст.76 КК України.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасувати, негайно звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта відсутні.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_3 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби – на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби – контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасувати, негайно звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

Оптичний електронний носій (DVD-R, compact disc) на якому в електронному варіанті містяться відеозаписи із камер відеоспостереження, що по проспекту Червоної Калини, 102 у м. Львові за період часу 19.11.2025 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівської апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1