Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №734/857/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/857/26

Провадження № 3/734/723/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 липня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Козелець справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772499 від 26.02.2026 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. Громадянка ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила відносно своєї матері гр-ки ОСОБА_2 домашнє насильство , тобто дії психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдала шкода її психологічному здоров`ю.

Такими діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, та пояснила, що жодних дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, не вчиняла, вона в час зазначений в протоколі була в м. Києві, куди їздила за продуктами. Мати постійно її оговорює.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що якби не було ОСОБА_1 вдома, для чого вона б викликала поліцію, була вдома і вчиняла, як зазначено в протоколі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної , потерпілу, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Малолітній свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в той день 26.02.2026 року його мама ОСОБА_1 поїхала в м. Київ, і коли вона перебувала в м. Києві, його бабуся ОСОБА_2 викликала поліцію, коли поліція приїхала то мами вдома ще не було.

На відеозаписі з п/р поліцейських зафіксовано, що в квартиру ОСОБА_1 заходить вже після приїзду поліції і пояснює, що вона щойно повернулася з м. Києва, це підтверджує її малолітній син ОСОБА_4 , самої події про яку йдеться в протоколі про адміністративні правопорушення по даній справі, не зафіксовано.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2, КУпАП, до суду, крім протоколу про адміністративне правопорушення, надано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від та терміновий заборонний припис.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечила вчинення дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, в час зазначений в протоколі, вона не була вдома а поверталася з м. Київ. Таким чином, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та письмові пояснення потерпілої містять протиріччя.

Як було встановлено в судовому засіданні між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривалий час неприязні відносини та напружені стосунки, тому не виключено, що в своїх поясненнях ОСОБА_2 оговорювала ОСОБА_1 .

Крім цього, в поясненнях потерпілої ОСОБА_2 відсутні відомості, що остання попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, тому суд вважає, що самі лише пояснення ОСОБА_2 без попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, не тягнуть для неї будь-якої юридичної відповідальності в даному випадку і тому не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

Інших достатніх доказів, крім пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які підтверджували б вчинення ОСОБА_1 діянь, зазначених у протоколі про адміністративні правопорушення, суду не надано.

До того ж протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, вказані вище обставини справи та наявність лише самих письмових пояснень потерпілої без попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Будь-які інші докази, які б підтверджували обставини, зазначені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки винуватість останньої у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не доведена та не підтверджена належними і допустимими доказами, що унеможливлює притягнення останньої до адміністративної відповідальності, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 липня 2026 року.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО