Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №577/3691/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №577/3691/26

Суддя: Галян С. В.

Справа № 577/3691/26

Провадження № 1-кп/577/391/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026200450000406 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта базова вища, розлученого, не працюючого, раніше судимого 02.04.2026 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст.125 КК України до 150 годин громадських робіт,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У період часу з квітня 2024 року по теперішній час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно проживають однією сім`єю, за адресою: АДРЕСА_2 , але не перебувають у шлюбі між собою. Так, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, відповідно до постанов Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2026 року та 09.04.2026 року за вчинення домашнього насильства стосовно своєї співмешканки ОСОБА_5 , у порушенні вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушенні вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», маючи умисел на заподіяння психологічних та фізичних страждань своїй співмешканці - ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї співмешканки – ОСОБА_5 , з якою проживає в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_2 починаючи з квітня 2024 року, ведуть спільний побут та проживають однією сім`єю, що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої, вчиненому за наступних обставин.

Так, згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2026 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за те, що 02.03.2026 року о 12:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ображав ОСОБА_5 з якою він проживає однією сім`єю та веде спільне господарство, нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав школи психічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.04.2026 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за те, що 23.03.2026 року об 11:00 год. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно співмешканки ОСОБА_5 , в процесі чого умисно висловлював образи та завдавав їй руками стусанів по голові, чим спричинив шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, повторно протягом року.

Крім того, 22.04.2026 року, близько 17:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає і перебувала його співмешканка ОСОБА_5 , діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи свою перевагу у фізичній силі, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, почав вчиняти стосовно співмешканки ОСОБА_5 психологічне та фізичне насильство, яке виразилося у застосуванні принизливої для неї ненормативної лексики, моральних образ, та діями, пов`язаними зі змістом приниження честі та гідності, неповаги до неї як до особистості. В цей же час, перебуваючи в квартирі в приміщенні кухні, ОСОБА_4 стоячи навпроти ОСОБА_5 наніс два удари кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого у Калинич утворився синець в лобній ділянці справа та набряк м`яких тканин на верхній повіці правого ока з садном, спричинивши їй таким чином легкі тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи №110 від 25.05.2026 року.

Унаслідок систематичного вчинення психологічного насильства, протягом тривалого часу, відчуваючи страх та занепокоєння, 01.05.2026 року заради уникнення подальшого психологічного та фізичного насильства ОСОБА_5 звернулася до поліції з відповідною заявою про вчинення домашнього насильства.

Згідно висновку судової психологічної експертизи №182 від 29.05.2026 року дії ОСОБА_4 (агресивна та конфліктна поведінка по відношенню до ОСОБА_5 - образи, приниження, моральний тиск, звинувачення, фізичний вплив), в тому числі в період з 20.12.2025 року по 01.05.2026 року, носили психотравмувальний характер.

Крім цього дії ОСОБА_4 (агресивна та конфліктна поведінка по відношенню до ОСОБА_5 - образи, приниження, моральний тиск, звинувачення, фізичний вплив), в тому числі в період з 20.12.2025 року по 01.05.2026 року, спричиняють ОСОБА_5 психологічні (моральні) страждання, викликають ознаки співзалежної поведінки у вигляді зниження самооцінки, знецінення власних інтересів, порушення моральних принципів.

Також, дії ОСОБА_4 (агресивна та конфліктна поведінка по відношенню до ОСОБА_5 - образи, приниження, моральний тиск, звинувачення, фізичний вплив зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку досліджуваної, супроводжується напругою від обмеження незалежності, потребою відстоювання власних установок, блокуванням потреби досягнення цілей, постійними конфліктними умовами, необхідністю систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим помітно впливають на її звичну життєдіяльність, тобто спричиняють інтенсивні тривалі психологічні (моральні) страждання.

Крім цього, згідно висновку судово-медичної експертизи №110 від 25.05.2026 року у ОСОБА_5 на час судово-медичного обстеження мали місце: «набряк м`яких тканин в тім`яно-потиличній ділянці справа; набряк м`яких тканин в потиличній ділянці; синець в лобній ділянці справа; верхня повіка правого ока з набряком м`яких тканин, у верхній частині набряку м`яких тканин мається садно; синець в правій щічній ділянці з набряком м`яких тканин.». Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів (тупого предмету), що підтверджується характером ушкоджень. Не виключено, що могли утворитися від дії рук, якихось предметів. По часу спричинення дані ушкодження могли утворитися в час указаний потерпілою, що підтверджується характером ушкоджень. По ступеню тяжкості садно та синці з набряком м`яких тканин згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. Кількість травматичних впливів не менше 2-х.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він його в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та судових витрат у провадженні. Крім того судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ст.126-1 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України — домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства, щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , складену Конотопським районним відділом філії ДУ “Центр пробації” в Сумській області. Так, відповідно до досудової доповіді, ОСОБА_4 має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, високий рівень небезпеки для суспільства та не можливе виправлення без ізоляції від суспільства.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується негативно за місцем проживання.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Обмежувальні заходи при призначенні покарання можуть бути застосовані судом як за ініціативою (клопотанням) прокурора, так і за власною ініціативою суду.

Враховуючи, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки протягом тривалого часу, що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої, суд прийшов висновку, що до обвинуваченого, як до особи, яка вчинила домашнє насильство, необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень й цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено. Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 126, 368, 370, 371 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 126-1 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, у виді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_5 строком 3 (три) місяці.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 , до якого застосовано обмежувальні заходи, покласти на Конотопський районний відділ філії ДУ “Центр пробації” в Сумській області.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду відрахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити раніше встановлений особисте зобов`язання.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд, а для обвинуваченого в той же строк після вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua