Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №495/3369/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3369/26

Номер провадження 3/495/1074/2026

20 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.204-1 ч.1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби УДОБНЕ" НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 379805 від 21.04.2026 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі -КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 21.04.2026 о 16.00 год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автодорозі Одеса – Рені М15 (48 км. 600 м) на відстані 3900 м від лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який не маючи документів, які дають підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України до Республіки Молдова, який демаркований у відповідності до "Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова, на автоділянці автодороги Одеса-Рені" в районі прикордонного знаку № 0608, що проходить через ділянку автодороги "Одеса-Рені на території Білгород-Дністровського району Одеської області, чим порушив вимоги ст.9 Закону України "Про Державний кордон України", ст.5 Закону України "Про прикордонний контроль", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце слухання справи повідомлявся за допомогою судових повісток про виклик у судове засідання, причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не наддав.

Приймаючи до уваги те, що категорія справ за ст.204-1 КУпАП не належить до переліку справ, де присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суд суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів чи за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона даного правопорушення у формі «спроби перетину» характеризується умисними діями особи, спрямованими безпосередньо на незаконне подолання лінії державного кордону України, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається виключно прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати наслідки у вигляді незаконного перетинання кордону та бажати їх настання.

З матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було виявлено на відстані 3900 метрів від державного кордону України в районі прикордонного знаку № 0608, на транзитній ділянці автодороги М-15 «Одеса-Рені».

Як докази вини ОСОБА_1 до справи долучено: адмінпротокол ПдРУ № 379805 від 21.04.2026, у якому в графі "Пояснення особи, яка притягається до адмінстративної відповідальності" міститься рукописний текст від іменті ОСОБА_1 про незгоду з протоколом; копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; рапорти про виявлення ОСОБА_1 на відстані 3900м від державного кордону без документів, що дають право на перетин кордону та про те, що ОСОБА_1 згідно бази "Оберіг" є особою, що самовільно залишила військову частину; схема виявлення порушника; копія довідки в/ч НОМЕР_2 від 14.04.2026 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період.

Проте суд не може погодитися з такою кваліфікацією дій ОСОБА_1 з огляду на таке.

Транзитна ділянка автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 «Одеса-Рені» (на відрізку Маяки — Удобне) є єдиним автомобільним шляхом сполучення, що з`єднує південну частину Одеської області з обласним центром та іншими регіонами України. Рух цією автомобільною дорогою є транзитним внутрішнім переміщенням громадян територією України. Сам по собі факт знаходження ОСОБА_1 на транзитній ділянці вказаної автодороги на відстані 3900 метрів від державного кордону не може беззаперечно свідчити про наявність умислу на незаконне залишення території України.

Перебування особи у прикордонній смузі чи контрольованому прикордонному районі за відсутності прямих дій, спрямованих на подолання інженерно-технічних споруд чи безпосередній вихід на лінію кордону, не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 намагався залишити межі проїжджої частини автодороги М-15 у напрямку лінії кордону. Наявність у матеріалах справи рапорту співробітників прикордонної служби України про те, що ОСОБА_1 перебуває у статусі військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину (СЗЧ), не може бути доказом наявності складу адміністративного правопорушення за ст. 204-1 КУпАП.

Факт самовільного залишення частини або місця служби належить до компетенції правоохоронних органів і Військової служби правопорядку, та автоматично не доводить намір особи вчинити адміністративне правопорушення — незаконний перетин кордону.

У протоколі про адмінправопорушення ПдРУ № 379805 ОСОБА_1 висловив заперечення своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, таке заперечення не може розцінюватися як звичайне намагання уникнути відповідальності.

Невизнання вини особою є формою її захисту та реалізацією презумпції невинуватості. Таке заперечення покладає на орган, що склав протокол, додатковий обов`язок щодо більш ретельного, детального та безумовного збирання доказів. Тягар доказування вини повністю лежить на державі.Оскільки особа заперечує факт незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, уповноважений орган мав надати чіткі, беззаперечні та узгоджені між собою докази (зокрема, точні координати затримання, матеріали технічного спостереження, чіткі показання свідків тощо), які б повністю спростовували позицію захисту. Сама лише фіксація факту перебування особи у прикордонній смузі без належної доказової бази не може свідчити про наявність складу правопорушення поза розумним сумнівом.

Враховуючи, що заперечення особою своєї вини не спростовано матеріалами справи, а уповноваженим органом не надано беззаперечних доказів наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, суд констатує відсутність належної доказової бази. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України)

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено об`єктивних ознак правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд, —

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Анна ТОПАЛОВА