Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №946/10182/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/10182/25

Провадження № 2/946/2157/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.

позивачки: ОСОБА_1

представника позивачки: ОСОБА_2

представника відповідача: Амельченка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть позовної заяви (стаття 175 ЦПК України)

1.1. 18.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , яким просила стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки його доходів до моменту, коли воназможе самостійно забезпечувати себе, або до ухвалення судом іншого рішення.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2025 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17.01.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №15.

Під час офіційного шлюбу позивачка стала непрацездатною, отримавши інвалідність II групи по зору з 19.10.2020 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ №158440, яка встановлена безстроково. Відповідно до анамнезу нідерландського офтальмолога, позивачка хворіє на прогресуюче спадкове захворювання очей та проведено видалення катаракти з імплантацією кришталика (факоемульсифікація). Пігментний ретиніт (ПР) – це рідкісне спадкове захворювання очей, при якому світлочутлива сітківка ока повільно та поступово дегенерує. З часом пігментний ретиніт призводить до втрати зору та може спричинити повну сліпоту. Позивачка також має проблеми з серцем, що підтверджується даними нідерландського кардіолога від 18.08.2022 року. Пацієнтка раніше зверталася зі скаргами на атипові прекардіальні симптоми. В Україні їй були встановлені діагнози: аномалія клапанів серця, артеріальна гіпертензія та порушення ліпідного обміну. За результатами ехокардіографії виявлено помірне випинання задньої стулки мітрального клапана з незначною мітральною недостатністю.

На теперішній час ОСОБА_1 мешкає в Королівстві Нідерланди та отримує тимчасову грошову допомогу від уряду цієї країни. Проте допомога виплачується громадянам України лише до закінчення строку дії тимчасового захисту в Нідерландах, який, згідно з рішенням ЄС, триває до 04.03.2027 року. Водночас позивачка не планує перебувати в Нідерландах протягом усього цього часу та має намір після закінчення опалювального сезону навесні 2026 року повернутися до України, в Одесу, та орендувати квартиру у доньки за умови сплати комунальних послуг з боку позивачки, які орієнтовно становлять від 2 000 гривень до 5 000 гривень залежно від сезону.

Пенсії у розмірі 3 038 гривень, яку отримує ОСОБА_1 є недостатньою для покриття щомісячних витрат на лікування, комунальні послуги та забезпечення базових потреб, враховуючи стан здоров`я та її інвалідність. Щомісячні витрати становлять: лікування – близько 5 000 гривень; сплата комунальних послуг – у середньому 3 000 гривень; мінімальний прожитковий мінімум для забезпечення базових потреб – орієнтовно 3 000 гривень. Таким чином, загальна сума необхідних щомісячних витрат становить 11 000 гривень, при цьому єдиним стабільним доходом позивачки є пенсія у розмірі 3 038 гривень, що не покриває навіть третини необхідних щомісячних витрат, а отже свідчить про наявність реальної потреби в матеріальній допомозі.

В свою чергу, ОСОБА_3 є військовим інвалідом II групи. Наразі відповідач перебуває в Королівстві Нідерландів та отримує там державну допомогу, а також українську пенсію у сумі 22 000 гривень. Крім того, за словами позивачки, відповідач неофіційно надає послуги у Нідерландах з перевезення речей та людей, має стабільний дохід від цієї діяльності. Такий рівень забезпечення істотно перевищує дохід ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_3 має реальну та об`єктивну можливість надавати колишній дружині матеріальну допомогу у вигляді аліментів.

ІІ. Суть відзиву на позовну заяву (стаття 178 ЦПК України)

2.1. 12.01.2026 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Козаков О.А. направив відзив на позовну заяву (а.с.70-101 т.1), яким вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що для виникнення права на утримання після розірвання шлюбу відповідно до ч. 2 ст. 76 СК України необхідна одночасна наявність трьох підстав, які у даній справі відсутні.

Так, на думку представника відповідача, твердження позивачки про настання непрацездатності під час шлюбу не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки її інвалідність II групи по зору виникла внаслідок прогресуючого спадкового захворювання очей (пігментного ретиніту), на яке вона страждала протягом 13 років задовго до реєстрації шлюбу, що підтверджується доданим до позову висновком офтальмолога від 29.12.2023 року.

Також представник відповідача заперечує наявність у позивачки реальної потреби у матеріальній допомозі. ОСОБА_1 наразі проживає у Королівстві Нідерланди, перебуває під тимчасовим захистом цієї держави та щомісячно отримує від нідерландського уряду допомогу на проживання у розмірі 314,84 євро, що станом на 09.01.2026 року еквівалентно 17 530 гривням. При цьому її витрати на лікування та медикаменти повністю покриваються нідерландською страховою компанією в межах програми медичного обслуговування переміщених осіб (RMO), яка включає допомогу людям із сенсорними порушеннями. За наданим фінансовим звітом аптеки «Рідас» витрати на лікування за 13 місяців становили 349,37 євро, що в середньому складає лише 1 348 гривень щомісячно, а не 5 000 гривень, як заявляє позивачка. Посилання на необхідність подальшого хірургічного втручання на катаракті є безпідставними, оскільки позивачці вже проведено дві операції на обох очах з імплантацією кришталика, а наступний огляд призначено на 2027 рік. Наявне у неї захворювання серця за висновком кардіолога від 18.08.2022 року не впливає на працездатність, а скарги пацієнтки зникли.

Крім того, представник відповідача зауважив, що позивачка не несе витрат на комунальні послуги в Нідерландах, а її доводи про намір повернутися навесні 2027 року в Україну та орендувати квартиру у доньки за умови сплати комунальних послуг від 2 000 до 5 000 гривень є лише припущеннями, які не можуть бути основою для доказування. Натомість, позивачка має на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується рахунком за електроенергію ТОВ «ООЕК» від 11.12.2025 року та вказано нею як адреса проживання. Одночасно представник відповідача звертає увагу, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 2026 рік становить 2 595 гривень, а не 2 800 чи 3 000 гривень, як безпідставно зазначено в позові.

Представник відповідача також вказує на можливість одержання позивачкою утримання від її повнолітньої працездатної доньки – ОСОБА_4 (Arkhypenko e/v van Doren Yuliya Sergiivna), яка з 2016 року є громадянкою Королівства Нідерландів, має там стабільний фінансовий дохід, а також володіє квартирою АДРЕСА_2 . Вказану квартиру донька офіційно здавала в оренду з грудня 2021 року із щомісячною платою 480 доларів США (що еквівалентно понад 20 000 гривень), де комунальні послуги оплачував орендар, а інтереси доньки в Україні за довіреністю від 04.09.2018 року представляла сама позивачка. Завершення виконавчого провадження № 63095523 та наявність арешту майна не перешкоджають подальшому неофіційному найму цього житла, у зв`язку з чим саме донька відповідно до ч. 2 ст. 80, ст. 172 СК України зобов`язана піклуватися та матеріально забезпечувати непрацездатну матір.

Додатково представник зазначив, що ОСОБА_3 сам не має об`єктивної можливості надавати колишній дружині матеріальну допомогу. Відповідач є ветераном війни, учасником бойових дій (брав участь в Операції Об`єднаних сил у 2019 році) та особою з інвалідністю II групи військового травмування, що підтверджується посвідченням від 21.12.2021 року. Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 132, виданим ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону 04.01.2021 року, він має незадовільний стан здоров`я та велику кількість захворювань, зокрема гіпертонічну хворобу, ІХС, дифузний кардіосклероз, серцеву недостатність, церебральний атеросклероз, дисциркуляторну енцефалопатію, поліпи жовчного міхура та поширений псоріаз, а на момент розгляду справи потребує дорогого стоматологічного лікування, яке не покривається страховкою в Нідерландах. ОСОБА_3 не має у власності жодного нерухомого майна, його єдиним стабільним доходом є українська пенсія та аналогічна державна допомога у Нідерландах, а твердження позивачки про його неофіційні заробітки від перевезень людей та накопичення 6 000 євро на рахунках є фікцією та припущеннями.

Наприкінці представник відповідача наголоив на недопустимості та недостовірності наданих позивачкою доказів. Зокрема, скріншоти з особистого кабінету «ПриватБанку» за серпень-жовтень 2025 року не є належними доказами розміру пенсії у 3 038 гривень, оскільки не дозволяють ідентифікувати власника рахунку, тоді як закон вимагає надання офіційної довідки ПФУ або Державної податкової служби. Також представник заперечив факт вжиття позивачкою будь-яких заходів досудового врегулювання спору.

З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ІІІ. Суть відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України)

3.1. 19.01.2026 року представник позивачки – адвокат Некрасов О.В. надав відповідь на відзив (а.с.104-114 т.1), за змістом якої висловив незгоду з доводами відповідача, вважає їх безпідставними, голослівними, такими, що ґрунтуються на припущеннях, неправильному тлумаченні норм матеріального права та спрямовані на дискредитацію позивачки.

Стосовно заперечень відповідача щодо непрацездатності позивачки, представник наголосив, що остання стала непрацездатною саме під час шлюбу, отримавши інвалідність ІІ групи по зору з 19.10.2020 року, що підтверджується безстроковою довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 158440. Доводи про наявність у неї спадкового захворювання очей до реєстрації шлюбу не спростовують факт встановлення інвалідності та настання непрацездатності в період шлюбу, а тому вимоги ч. 2 ст. 76 СК України є дотриманими.

Щодо можливості одержання утримання від повнолітньої доньки ОСОБА_4 , представник позивачки вказав на правову помилку відповідача, який підміняє поняття реального обов`язку гіпотетичною можливістю, яку ще потрібно довести. Закон вимагає від суду оцінити реальну доступність отримання такого утримання, а не лише констатувати факт наявності у доньки доходів і громадянства іншої країни.

Заперечуючи доводи про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу, позивачка вказує, що ОСОБА_3 не надав суду жодного належного та допустимого доказу розміру своїх доходів, довідки про доходи чи інших документів, які б підтверджували його фінансові можливості та відсутність інших джерел доходу чи активів на банківських рахунках.

Стосовно розміру пенсії позивачки та допустимості скріншотів із додатка АТ КБ «ПриватБанк», зазначив, що вони є належними електронними доказами, які містять точні дані про надходження коштів на рахунок, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19. Твердження про можливість підробки даних заперечуються тим, що позивачка є майже сліпою особою з інвалідністю, що унеможливлює самостійну фальсифікацію. Додатково на підтвердження розміру доходу до матеріалів справи долучено довідку АТ КБ «ПриватБанк» про цільове призначення картки та скріншоти з пенсійної справи на веб-порталі Пенсійного фонду України.

Щодо медичних витрат та звіту аптеки «Рідас», представник позивачки зазначив, що оплата ліків за рахунок іноземної страховки була тимчасовим заходом і не скасовує реальної потреби в лікуванні для підтримання здоров`я. Наданий фінансовий звіт відображає лише частину витрат в одній мережі, тоді як повний обсяг витрат включає також консультації лікарів, діагностику та процедури, що підтверджується доданими висновками кардіологів та офтальмологів, які прогнозують повну сліпоту через погіршення зору. Представник позивачки наголосив, що відповідач безпідставно вимагає від нідерландського документа відповідності українським критеріям первинного обліку (мокрої печатки), оскільки цей електронний витяг із системи обліку мережі «Ridas» має повну юридичну силу в країнах ЄС.

ІV. Суть заперечень (стаття 180 ЦПК України)

4.1. 26.01.2026 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Козаков О.А. надав заперечення на відповідь на відзив (а.с.122-131 т.1), у яких висловив повну незгоду з аргументами позивачки, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не можуть прийматися судом. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 76 СК України право на утримання виникає лише за умови одночасної наявності трьох підстав, тоді як позивачка намагається перекласти на відповідача обов`язки зі свого утримання, повністю ігноруючи положення ч. 2 ст. 80 СК України та не надавши доказів неможливості отримання допомоги від повнолітньої доньки ОСОБА_4 . Наголосив, що донька позивачки з 2016 року є громадянкою Королівства Нідерланди з гарним фінансовим доходом, володіє квартирою АДРЕСА_2 та отримує в Україні дохід від її найму, а тому за законом саме вона зобов`язана піклуватися про непрацездатну матір. Твердження позивачки про нібито великі статки відповідача назвав припущеннями, які не можуть бути основою доказування, оскільки жодних доказів отримання ним пенсії у розмірі 22 000 гривень чи неофіційних доходів у Нідерландах суду надано не було.

Окремо у запереченнях звернуто увагу на безпідставність посилань позивачки на правову позицію Верховного Суду у справі № 753/10840/19 щодо допустимості скріншотів, оскільки фактичні обставини тієї справи стосувалися фіксації тривалого та образливого особистого листування в месенджері, а не підтвердження матеріального стану чи потреби у допомозі. Належними та допустимими доказами отримання пенсії відповідач вважає виключно офіційну довідку ПФУ, відомості ДПС про доходи або офіційну виписку по банківському рахунку, які позивачка мала час отримати. Крім того, представник відповідача наголосив, що додані до відповіді на відзив нові докази (довідка ПриватБанку про цільове призначення картки, скріншоти з веб-порталу ПФУ та смс-повідомлення з телефону) подані з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, оскільки не були надані разом із позовною заявою, причини їх несвоєчасного подання суду не повідомлені, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивачкою не заявлялося. До того ж наданий скріншот смс-повідомлення взагалі не дозволяє ідентифікувати відправника та одержувача коштів.

Щодо витрат на лікування, відповідач підтвердив свій попередній розрахунок, вказавши, що за наданим позивачкою фінансовим звітом аптеки «Рідас» за 13 місяців її фактичні витрати становили 349,37 євро, що згідно з курсом НБУ на день подання відзиву дорівнює всього 17 530 гривням та складає в середньому 1 348 гривень щомісячно, повністю спростовуючи твердження про потребу у 5 000 гривень на місяць.

Аналогічно відповідач виступив проти задоволення клопотання від 21.01.2026 року про долучення засвідчених перекладів медичних висновків та аптечних звітів з нідерландської мови, посилаючись на порушення строків подачі доказів та ознаки зловживання процесуальними правами з боку позивачки. Додатково заперечив проти стягнення з відповідача витрат на здійснення цих перекладів, оскільки у позовній заяві позивачка прямо зазначила про відсутність судових витрат, не надала попереднього (орієнтовного) розрахунку таких витрат відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а додана квитанція про оплату послуг ФОП ОСОБА_5 не містить договору чи акту виконаних робіт, які б підтверджували, які саме документи було перекладено. З огляду на викладене, представник відповідача просить суд повністю відмовити у задоволенні позову, не приймати до розгляду надані з відповіддю на відзив відповідні скріншоти та довідки.

V. Процедура та позиції сторін

5.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 18.12.2025 року, справа № 946/10182/25 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.52 т.1).

5.2. Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2025 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні відповідно до статті 274 ЦПК України (а.с.53 т.1).

5.3. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2026 року витребувано докази від ГУ ПФУ в Одеській області та Державної податкової служби України (а.с.3 т.2).

5.4. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2026 року витребувано докази від КП «Ізмаїльське МБТІ» Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області та Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с.4-5 т.2).

5.5. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що перебуває у вкрай скрутному матеріальному і психологічному становищі. Вона є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково через тяжке спадкове захворювання очей – дегенерацію сітківки (пігментний ретиніт), внаслідок якого майже повністю втратила зір. Вказала, що хвороба прогресувала через тривалу важку працю в селі, де вона разом із відповідачем вела господарство, переносила відра з вугіллям та водою і працювала на городі. Додала, що прожила з відповідачем 29 років, завжди дбала про нього та займалася домашнім побутом, сподіваючись на міцний шлюб. Після виїзду до Нідерландів через війну відповідач став поводитися жорстоко, морально знущався з неї через її незрячість, що змусило її звертатися до поліції та проходити психотерапію. Її дохід складається з української пенсії по інвалідності в розмірі 3 038 гривень та соціальної виплати в Нідерландах у сумі близько 314 євро, якої вистачає лише на найдешевші базові продукти харчування. Вона потребує додаткових коштів на ліки та фізіотерапію, що не покриваються страховкою. Її повнолітня донька є матір`ю-одиначкою з двома малолітніми дітьми і фінансово допомогти їй не може. Також позивачка зазначила, що відповідач отримує в Україні високу пенсію і додатково неофіційно заробляє в Нідерландах водієм таксі, перевозячи українців. Вона планує повернутися в Україну, але її будинок у селі Некрасівка напівзруйнований, непридатний для життя чи здачі в оренду, і вимагатиме значних витрат на комунальні послуги, тому вона потребує матеріальної підтримки від колишнього чоловіка. Відтак просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

5.6. У судовому засіданні представник позивачки – адвокат Некрасов О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є непрацездатною особою, якій безстроково встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з тяжкою прогресуючою хворобою очей (дегенерацією сітківки). Наголосив, що після розірвання шлюбу, яке відбулося 01.12.2025 року, вона залишилася без належної матеріальної підтримки, перебуває у скрутному фінансовому та психологічному становищі в Нідерландах. Соціальної виплати у розмірі 314 євро та української пенсії по інвалідності в сумі 3 038 гривень позивачці об`єктивно не вистачає для забезпечення базових життєвих потреб та специфічного лікування, яке не покривається медичною страховкою. Обов`язок відповідача по утриманню колишньої дружини прямо передбачений законом, оскільки той має фінансову спроможність надати таку допомогу: отримує в Україні пенсію у розмірі 25 581 гривня 48 копійок, а також має додаткові неофіційні доходи за кордоном.

5.7. Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, направивши представника з належним чином посвідченими повноваженнями.

5.8. Представник відповідача – адвокат Амельченко В.П. пояснив, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки захворювання очей позивачки є спадковим, розвивалося у неї протягом тривалого часу задовго до шлюбу і жодним чином не пов`язане зі шлюбними відносинами чи поведінкою відповідача. Обов`язок утримувати непрацездатну матір за законом першочергово покладається на її повнолітню доньку, яка є працездатною особою, а не на колишнього чоловіка після розірвання шлюбу. Щодо матеріального стану ОСОБА_3 зазначив, що той перебуває в Нідерландах у статусі тимчасового захисту на абсолютно аналогічних із позивачкою умовах та отримує таку ж саму базову допомогу. Хоча відповідач дійсно отримує в Україні пенсію у розмірі 25 581 гривня 48 копійок, він сам є інвалідом ІІ групи та має критичну потребу у значних витратах на власне медичне забезпечення. Також просив врахувати, що відповідач ніколи не надавав послуги таксі, а відтак, після виїзду з України він не мав жодного додаткового доходу, крім допомоги уряду Королівства Нідерланди.

5.9. Під час розгляду справи здійснювалася повна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

VІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду

6.1. Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

6.3. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6.4. Частинами 1-3 статті 75 СК України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

6.5. Відповідно до частини 2 статті 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

6.6. Аналіз норм статей 75 і 76 СК України дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових – сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або його розірвання; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі.

6.7. У судовому засіданні встановлено, що 17.01.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №15, який в подальшому розірвано рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2025 року (а.с.18-20).

6.8. Відповідно до даних з Реєстру територіальної громади Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на вказаний житловий будинок за нею незареєстроване, що підтверджується довідкою № 01/01-41/960/1435 від 10.04.2026 року (а.с.23-24 т.2).

6.9. За даними комунального підприємства «Ізмаїльське МБТІ» станом на 31.12.2012 року власником житлового будинку розташованого у АДРЕСА_1 , зареєстрована « ОСОБА_6 » (російською мовою) (1/1 частка) на підставі договору купівлі-продажу № 6190 від 23.03.2001 року, посвідченого на Одеській товарній біржі та зареєстрований КП «Ізмаїльське МБТІ» в реєстровій книзі за № 3-30 від 28.03.2001 року (а.с.34-37 т.2).

6.10. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком довічно, що підтверджується пенсійним посвідчення № НОМЕР_1 від 23.10.2014 (а.с.15 т.1).

6.11. Згідно довідки № V3D1V8KRVBPPB8NQ від 16.01.2026 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 станом на 16.01.2026 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує пенсійні виплати (а.с.110 т.1).

6.12. Відповідно до виписки з веб-порталу Пенсійного фонду щодо розміру пенсії ОСОБА_1 отримує щомісячну пенсію у розмірі 3 028 гривень (а.с.111 т.1).

6.13. Оцінюючи матеріальне становище ОСОБА_1 , суд констатує, що її єдиним постійним джерелом доходу в Україні є пенсія за віком у розмірі 3 028 гривень. Вказаний розмір доходу є критично низьким і об`єктивно не здатний забезпечити мінімальні базові потреби людини, яка має ІІ групу інвалідності, включаючи витрати на харчування, одяг та оплату житлово-комунальних послуг, що свідчить про перебування позивачки у стані очевидної матеріальної скрути та наявність безумовної потреби у сторонній фінансовій допомозі.

6.14. Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 158440, ОСОБА_1 після первинного огляду 19.10.2020 року отримала ІІ групу інвалідності по зору безстроково (а.с.16 т.1).

6.15. Суд детально дослідив медичні документи позивачки, зокрема:

виписку з історії хвороби Університетського медичного центру «Радбоуд» (м. Неймеген) від 01.11.2023 року, за змістом якої ОСОБА_1 проведено хірургічне втручання у ліве око – екстракцію катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи;

висновок офтальмолога від 29.12.2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 має спадкове захворювання сiткiвки з невеликою збереженою центральною функцiєю обох очей, виявлено виражену катаракту правого ока, яка перешкоджає проведенню огляду, а гострота зору правого ока становить 1/60, у зв`язку з чим лікарем заплановано розгляд питання про доцільність проведення хірургічного втручання на правому оці.

довідку про видачу лікарських засобів та фінансовий звіт аптеки «Рідас», відповідно до яких за період з вересня 2024 року по жовтень 2025 року ОСОБА_1 постійно приймала лікарські препарати «Еналаприл», «Лізиноприл», «Метопролол», «Сімвастатин», «Леветирацетам» та «Кветіапін», при цьому загальна вартість отриманих ліків становить 349,37 євро, яка оплачена за рахунок медичного страхування. Переклад медичних документів з нідерландської мови на українську мову здійснений перекладачем ОСОБА_7 та засвідчений 19.01.2026 року ФОП ОСОБА_5 (а.с.136-168 т.1).

6.16. Щодо доводів відповідача про те, що позивачка наразі перебуває під тимчасовим захистом Королівства Нідерланди та забезпечується за рахунок коштів іноземної держави, суд вважає їх безпідставними. Інститут тимчасового захисту є за своєю правовою природою екстреним та тимчасовим заходом гуманітарного характеру, який не замінює собою та не може скасовувати імперативні обов`язки матеріальної підтримки, що виникають із сімейних правовідносин за законодавством України. Наявність соціальних гарантій в іншій державі не звільняє колишнього чоловіка від виконання його законодавчого обов`язку щодо утримання непрацездатної дружини.

6.17. Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що обов`язок матеріального забезпечення позивачки має покладатися на її повнолітню доньку відповідно до норм статті 172 СК України. Чинне законодавство України не встановлює черговості або взаємовиключності між аліментними зобов`язаннями колишнього подружжя (ст. 75, 76 СК України) та обов`язком повнолітніх дітей утримувати батьків (ст. 202 СК України). Наявність у непрацездатної особи дорослих дітей є самостійною правовою підставою для виникнення їхнього власного обов`язку, проте це жодним чином не нівелює, не припиняє і не зменшує аналогічного першочергового обов`язку колишнього чоловіка, під час шлюбу з яким позивачка безпосередньо отримала статус особи з інвалідністю. Таким чином, посилання відповідача на обов`язки третіх осіб є спробою перекласти власну цивільну та сімейну відповідальність на інших членів родини.

6.18. Здійснюючи оцінку майнового стану відповідача, а також аналізуючи його доводи щодо незадовільного стану здоров`я, суд дійшов таких висновків.

6.19. ОСОБА_3 є ветераном та інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 від 21.12.2021 року, виданим Управлінням соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації.

6.20. Згідно відповіді Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за вх. 13212 від 08.04.2026 року, відносно ОСОБА_3 за період з серпня 2025 року по січень 2026 року інформація про доходи відсутня (а.с.18-19 т.2).

6.21. Водночас згідно з довідкою № 1500-0504-7/93319 від 12.06.2026 року, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 60% від відповідних сум грошового забезпечення, а саме в сумі 25 581 гривня 48 копійок (а.с.79-81).

Окрім цього, у судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що перебуваючи в Нідерландах, ОСОБА_3 забезпечений базовими виплатами для вимушено переміщених осіб.

6.22. Згідно зі свідоцтвом про хворобу №132, яке видано за результатом військово-лікарської комісії (терапевтичного профілю) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_5 від 04.01.2021 року № 130, ОСОБА_3 має гіпертонічну хворобу 1 ступеня; ІХС (ішемічна хвороба серця); дифузний кардіосклероз; СН 1 ступеня (серцева недостатність 1 ступеня); церебральний атеросклероз; дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеня; множинні поліпи жовчного міхура з помірним порушенням функцій; поширений псоріаз, стаціонарна стадія, змішана форма; короткозорість стадія 1,5D обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0/1,0.

6.23. Відповідно до кошторису на стоматологічне лікування від 05.06.2026 року, переклад якого з нідерландської мови на українську мову здійснений перекладачем ОСОБА_8 та підпис якої засвідчений 10.07.2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлака Н.К., деталізований план лікування та витрат на стоматологічне лікування ОСОБА_3 складає 3 871,94 євро. Однак ліміт страхування Королівства Нідерланди на стоматологічне лікування осіб, переміщених з України, складає 250 євро (а.с.103).

6.24. Суд наголошує, що потреба у стоматологічному лікуванні є разовою витратою, яка може бути реалізована поетапно, в той час як потреба позивачки у коштах для придбання ліків та харчування є постійною, щоденною та безперервною.

6.25. Також судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Mercedes-Benz» з державним номерним знаком НОМЕР_6 (дата першої реєстрації 29.09.2010 року) вартістю 800 євро, реєстрацію якого була призупинена.

6.26. Суд оцінює критично дії відповідача щодо тимчасового призупинення реєстрації вказаного автомобіля згідно з листом Державної служби дорожнього руху RDW від 01.07.2026 року, зважаючи на те, що це призупинення відбулося безпосередньо під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що такі дії ОСОБА_3 можуть свідчити про умисне створення штучних умов для приховування свого реального майнового стану, додаткового заробітку чи доходів від користування або відчуження транспортного засобу з метою ухилення від виконання майбутніх аліментних зобов`язань.

6.27. Конституційний Суд України у рішенні № 1-р/2024 від 29 жовтня 2024 року у справі № 1-1/2023(72/23) за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України (конституційність) частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України зазначив, що утримання одного з подружжя (аліменти) має, зокрема, такі особливості: підтримання на підставі потреб (основною метою підтримання у подружжі є забезпечення потреб того з подружжя, хто не може підтримувати себе фінансово після розірвання шлюбу); фінансові розбіжності у подружжі (у разі призначення аліментів ураховують різницю в доходах кожного із подружжя; якщо один із подружжя має значно більший дохід, він може бути зобов`язаний підтримувати іншого із подружжя протягом певного часу); баланс справедливості (Комісія виступає за справедливість, гарантуючи, що підтримання у подружжі - не покарання або надмірно обтяжливий захід для того з подружжя, хто сплачує аліменти, а мета його полягає в тому, щоб збалансувати фінансовий стан обох сторін після розірвання шлюбу, не ставлячи жодну з них у несправедливе становище).

Потребу в матеріальній допомозі за наявності спору слід визначати в судовому порядку у кожному конкретному випадку у спосіб зіставлення доходів і витрат позивача та відповідача, а також перебування в особи (відповідача) на утриманні інших осіб (батьків, дітей від інших шлюбів тощо), що дасть можливість повною мірою визначити матеріальну потребу одного з подружжя і можливості іншого з подружжя в наданні утримання (аліментів) та забезпечить тому з подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, можливість її отримати, а призначення особі відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого з подружжя. Призначення державою соціальних виплат не може впливати на призначення аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати можливість такого призначення.

6.28. Слід зазначити, що аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Суд при прийнятті рішення в кожному конкретному випадку має виходити із матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

6.29. Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

6.30. Позивачка ОСОБА_1 через характер свого захворювання (повну втрату працездатності по зору) позбавлена будь-якої фактичної можливості покращити свій матеріальний стан шляхом працевлаштування чи додаткового заробітку. Водночас відповідач, попри також наявність статусу особи з інвалідністю ІІ групи, має стабільне військове пенсійне забезпечення високого рівня, яке становить 25 581 гривню 48 копійок, що майже у 8 разів перевищує пенсійне забезпечення позивачки.

Таким чином, наявність у відповідача аналогічної групи інвалідності не нівелює того факту, що його фінансовий потенціал та рівень соціальної захищеності є неспівмірно вищими, що дозволяє йому безперешкодно виконувати обов`язок матеріальної підтримки колишньої дружини без порушення власних життєвих потреб.

6.31. Стаття 80 СК України визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

6.32. Згідно з частинами першою, третьою статті 79СК України визначає, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

6.33. Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, враховуючи вимоги ст.ст.75, 76 СК України та виходячи зі встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд вважає, що заявлений позов, з урахуванням матеріального положення обох сторін, підлягає задоволенню та стягненню з відповідача аліменти на утримання дружини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення від дня подання позовної заяви до закінчення терміну інвалідності.

VІІ. Розподіл судових витрат

7.1. Розглядаючи клопотання представника позивачки щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з перекладом документів з нідерландської мови на українську мову, суд зазначає таке.

7.2. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

7.3. Відповідно до частин 1, 2 статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4. Як вбачається з акту наданих послуг №1 від 26.01.2026 року, ФОП ОСОБА_5 надано послуги ОСОБА_1 з перекладу документів на суму 2 800 гривень.

7.5. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на переклад документів у розмірі 2 800 гривень, та відмовити у задоволенні вимог відповідача про стягнення з позивачки витрат на переклад документів у розмірі 3 300 гривень.

7.6. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у частині сплати судового збору, судом встановлено, що згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як особи з інвалідністю II групи.

7.7. Частиною шостою статті 141 ЦПК перебачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7.8. Оскільки обидві сторони у справі на підставі Закону № 3674-VI звільнені від сплати судового збору як особи з інвалідністю II групи, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 331 гривня 20 копійок слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 79, 80, 82 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на утримання дружини, – задовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви, а саме з 18.12.2025 року, до закінчення терміну інвалідності.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з перекладом документів у сумі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

4. Судовий збір в сумі 1 331 гривня 20 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

6. Копії рішення надіслати для відома сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.І.Бальжик