Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №481/782/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/782/26

Провадж.№ 2/481/655/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої по справі судді – Васильченко-Дриги Н.О.,

за участю секретаря судового засідання – Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2026 року та до досягнення дитини повноліття та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15.06.2026 року та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Дитина проживає разом із позивачкою, знаходиться повністю на її утриманні. З травня 2026 року по теперішній час, відповідач ухиляється від обов`язку утримувати малолітнього сина та добровільно надавати будь яку матеріальну допомогу. Крім того, позивачка після народження дитини, з 25 листопада 2024 року перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. З того часу вона не працює та на даний час єдиним джерелом її доходу є щомісячна виплата, яка складається з допомоги при народженні дитини та становить 860,00 грн., будь які інші доходи в неї відсутні. Відповідач припинив надавати будь яку допомогу на утримання їхнього сина та на її утримання під час декретної відпустки, хоча він має таку можливість, оскільки відповідач є фізично здоровою та працездатною особою.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в які просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 01 червня 2024 року Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №36.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10 грудня 2024 року, актовий запис №116, ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акту підтвердження фактичного місця спільного проживання від 09.06.2026 року виданого Новобузькою міською радою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає позивачка ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області встановлено, що ОСОБА_1 отримує допомогу при народженні дитини у розмірі 860,00 грн.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Приписами частини 1 статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За нормою частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць

В судовому засіданні не встановлено обставин, за яких відповідач міг би бути звільнений від обов`язку утримувати свою малолітню дитину.

Відповідач не надав заперечень проти визначеного позивачем способу та розміру стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Визначаючи розмір аліментів, які належить стягнути із відповідача, суд дійшов таких висновків.

Позивачем не надано і у судовому засіданні не встановлено жодного доказу розміру доходу відповідача, який він отримує. Водночас, обов`язок утримувати своїх неповнолітніх дітей не залежить він майнового стану батьків.

З урахуванням вказаного, враховуючи найкращі інтереси дитини та її потреби, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, та допустити негайне виконання рішення у межах стягнення аліментів за один місяць.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, слід зазначити наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються статтею 75, 84 СК України.

Згідно із частиною 1, 2 статті 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19).

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно зі статтею 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cпільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не досяг трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині.

Відповідач не надав доказів, що рівень його доходу не дає змоги сплачувати аліменти на утримання дружини.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Доказів, які б свідчили, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, судом при розгляді даної справи по суті встановлено не було. З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років. За змістом частини першої статті 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн. (за дві позовні вимоги).

Керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 75, 79, 84, 104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини, з котрою проживає дитина, яка не досягла трьох років, у розмірі 1/4 усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 15 червня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА