Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №129/2321/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2321/26

Провадження по справі № 2/129/2131/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Бондар О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,

встановив:

15.06.2026р. до суду подано позов, у якому позивач просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, площею 0,2500га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0008, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, площею 0,1617га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0009, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 ; свої вимоги мотивує тим, що 24.10.2002р. нею було придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 24.10.2002р.; даний житловий будинок позивач придбала у ОСОБА_3 ; під час оформлені документів для набуття права власності на земельні ділянки біля належного їй житлового будинку, стало відомо, що земельна ділянка, площею 0,2500га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка, площею 0,1617га, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯА №394547 та державного акту серії ЯА №394548 від 28.07.2005р., тобто ОСОБА_3 отримала правовстановлюючі документи на дані земельні ділянки вже після продажі позивачу житлового будинку; з 2003р. позивач, відкрито, безперешкодно та безперервно володіє, користується даними земельними ділянками; ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в с. Таганча Канівського району Черкаської області, спадщину після ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_2 , а тому позивач не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на земельні ділянки, окрім як звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність та у відсутність позивача, вимоги задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, письмово вимоги визнав повністю, справу просив розглянути у його відсутність.

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1 з 24.10.2002р. є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відповідно договору купівлі-продажу будинку від 24.10.2002р. та з 2003р., відкрито, безперешкодно та безперервно володіє, користується земельними ділянками; однак земельна ділянка, площею 0,2500га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0008, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка, площею 0,1617га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0009, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯА №394547 та державного акту серії ЯА №394548 від 28.07.2005р., які були видані на підставі рішення 7 сесії 4 скликання Губницької сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 29.05.2003р.; 08.04.2011р. померла ОСОБА_3 в с. Таганча Канівського району Черкаської області, спадщину після ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 в с. Губник Гайсинського району Вінницької області, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_2 , тому ОСОБА_1 не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на земельні ділянки, окрім як звернутися до суду з даним позовом..

Спірні правовідносини регламентуються:

- ст. 120 ЗК України, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

- Постановами Верховного Суду України від 11.02.2015р. у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016р. у справі № 6-2225цс16 та від 13.04.2016р. у справі № 6-253цс16, дійшов висновку про те, що в оцінці положень ст. 120 ЗК України зазначена норма визначає особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, який також пов`язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.

- ст. 344 ЦК України, згідно якої, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

- постановою пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачами за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередні власники майна або його правонаступники.

У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п.13 Постанови)

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном і 23 роки продовжує відкрито, безперервно користуватися земельними ділянками, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують підстави для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за позивачем.

На підставі вище викладеного, ст. ст.2,12,13,76,259,263,268,273,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право приватної власності за набувальною давністю на земельну ділянку, площею 0,2500га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0008, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та право приватної власності за набувальною давністю на земельну ділянку, площею 0,1617га, кадастровий номер 0520881500:03:001:0009, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: