Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №756/9008/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9008/26

Провадження № 2/756/7827/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

прокурора Кобченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою за позовною заявою Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва Буковчаника Олександра Васильовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у розмірі 38 318,68 грн.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що 14.08.2023 близько 12 год 45 хв у м. Києві на просп. В. Івасюка, 16-В ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi A3», на порушення вимог Правил дорожнього руху не надав дорогу мотоциклу «Yamaha FZ-1 Fazer» під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося зіткнення, а ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2024 у справі № 756/1380/24 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрито.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 14.08.2023 по 31.08.2023, а лікування здійснювалося за рахунок коштів Національної служби здоров`я України за програмою медичних гарантій. Вартість наданого лікування становить 38 318,68 грн і відповідачем не відшкодована.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор послався на те, що Національна служба здоров`я України, за рахунок якої профінансовано лікування потерпілого, не наділена повноваженнями самостійно звертатися до суду з такою вимогою, у зв`язку з чим прокурор у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснює представництво інтересів держави в суді. Про намір звернутися до суду прокурор завчасно повідомив зазначений орган.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Разом з тим, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового, в якій він, визнаючи обов`язок з відшкодування державі коштів у розмірі 38 318,68 грн, просив розстрочити виконання рішення суду строком на 18 місяців рівними щомісячними платежами у розмірі 2 130 грн, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили. Заяву обґрунтовано тим, що одноразова сплата всієї суми боргу є для відповідача неможливою та поставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище, оскільки він працевлаштований офіційно, його заробітна плата становить 21 750 грн на місяць, а інших джерел доходу він не має.

Прокурор Кобченко Т.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених у позовній заяві, та не заперечувала проти розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців.

Позивач - Національна служба здоров`я України - подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач і третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2024 у справі № 756/1380/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим. Зазначеною ухвалою встановлено, що 14.08.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та порушивши вимоги Правил дорожнього руху, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 14.08.2023 по 31.08.2023.

Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 18.03.2026 № 330 вартість фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 за вказаний період становить 38 318,68 грн. Лікування здійснювалося за рахунок коштів Національної служби здоров`я України на підставі договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 27.04.2026 № 472 витрати на лікування потерпілого відповідачем не відшкодовані.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено таку ухвалу, у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. За приписами ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, спричинено внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, і ці обставини в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковими для суду. Витрати на стаціонарне лікування потерпілого понесені за рахунок коштів Національної служби здоров`я України за програмою медичних гарантій, їх розмір документально підтверджений і відповідачем не спростований. Доказів відшкодування зазначених витрат відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів, витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, у розмірі 38 318,68 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн сплачено Київською міською прокуратурою, а позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь Київської міської прокуратури підлягає стягненню судовий збір у зазначеному розмірі.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує, зокрема, матеріальний стан відповідача (п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України). При цьому розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Суд враховує, що відповідач визнає обов`язок з відшкодування державі витрат на лікування потерпілого, однак одноразова сплата всієї суми істотно ускладнює виконання рішення з огляду на його матеріальний стан. Як вбачається з наданої відповідачем довідки про доходи, ОСОБА_1 за період з липня 2023 по травень 2026 року отримав дохід у загальному розмірі 21 750 грн. Прокурор проти розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців не заперечувала.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення реального виконання рішення та дотримання балансу інтересів стягувача і боржника, суд вважає за необхідне розстрочити виконання цього рішення в частині стягнення коштів у розмірі 38 318,68 грн строком на 12 місяців рівними щомісячними платежами. Заява відповідача про розстрочення виконання рішення строком на 18 місяців задоволенню не підлягає, оскільки такий строк перевищує встановлену ч. 5 ст. 435 ЦПК України межу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у розмірі 38 318,68 грн, які перерахувати в дохід Державного бюджету України за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача 37993783, банк отримувача - Казначейство України, рахунок IBAN UA978999980313080115000026011.

Розстрочити виконання цього рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 38 318,68 грн строком на 12 місяців, зобов`язавши ОСОБА_1 сплачувати заборгованість рівними щомісячними платежами у розмірі 3 193,22 грн, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання цим рішенням законної сили, до повного погашення суми боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Національна служба здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 00184945, місцезнаходження: 02166, м. Київ, вул. Братиславська, 3).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО