Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №724/155/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю потерпілої ОСОБА_1 , захисників Боднарюка В.І.,Ватаманюка Ю.М. апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 березня 2025 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 березня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу, 31.12.2024 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

На таке рішення потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказує, що ОСОБА_2 вчинив сварку з нею в присутності спільних малолітніх дітей, у неї існує відчуття страху та побоювання за свою безпеку та безпеку малолітніх дітей, систематичні сварки ОСОБА_2 спричиняють їй емоційну невпевненість, нездатність захищати себе, що завдає шкоду її психологічному здоров`ю.

Твердить, що районний суд не взяв до уваги її письмові пояснення, не викликав в засідання, а також не врахував пояснення свідків, згідно яких, ОСОБА_1 систематично піддається психологічному насиллю з боку колишнього чоловіка.

Зазначає, що постановою суду від 26.02.2025 року справу було повернуто до поліції, оскільки у протоколі не було вказано, які саме дії - фізичного, психологічного та економічного характеру вчиняв ОСОБА_2 , чи була завдана шкода малолітній дитині та які саме норми ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» порушив ОСОБА_2 .

Провадження №33/822/314/26 Головуючий у І інстанції: Єфтеньєв О.Г.

Категорія: ч.1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.

Зауважує, що із рапорту поліцейського вбачається, що в ході конфлікту ОСОБА_2 погрожував потерпілій ОСОБА_1 фізичною розправою та шарпав за руку. На момент вчинення конфлікту в будинку були присутні двоє малолітніх дітей, були також опитані батьки постраждалої особи, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили вчинення конфлікту між подружжям,під час якого ОСОБА_2 кричав, виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою в сторону своєї дружини.

Апелянт вважає, що районний суд не надав належної оцінки письмовим поясненням ОСОБА_4 та залишив поза увагою пояснення свідка ОСОБА_3 , які підтвердили, що колишній чоловік ОСОБА_2 вчинив відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, погрожував фізичною розправою, погрожував підірвати бойовою гранатою, оскільки він військовий.

Стверджує, що вказані докази, які узгоджуються між собою, підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисних дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю,що відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також апелянт заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Вказувала, що вона не була повідомлена судом про час та місце судового розгляду, який відбувся без її участі. Копію постанови від 17.03.2025 року не отримувала.

Зазначає, що захисник в її інтересах подав апеляційну скаргу разом з її клопотанням про поновлення строку, однак постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу було повернуто. Вважає, що була обмежена в доступі до правосуддя.

Такі обставини вважає поважними причинами, за яких був пропущений строк на апеляційне оскарження, тому просить його поновити.

ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, клопотань про відкладення не подавав. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої ОСОБА_1 та захисника Боднарюка В.І., які підтримали апеляційну скаргу, доводи захисника Ватаманюка Ю.М. про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова районного суду щодо ОСОБА_2 винесена 17.03.2025 року (а.с.63-64), потерпіла ОСОБА_1 не була повідомлена судом про час та місце судового розгляду, який відбувся без її участі. Копія постанови потерпілій не направлялась.

Доводи потерпілої про те,що вона дізналась про наявність судового рішення та ознайомилась через представника із постановою суду лише 08.06.2026 року,не спростовані доказами.Апеляційна скарга в інтересах потерпілої була подана 15.06.2026 року,а потім особисто нею 24.06.2026 року після повернення апеляційної скарги захисника(а.с.66-91).

Враховуючи дані обставини, строк на апеляційне оскарження постанови районного суду необхідно потерпілій поновити як пропущений із поважних причин.

Відповідно до усталеної практики, ЄСПЛ поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень, також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відтак, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

За диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП встановлена відповідальність за ті самі дії,вчинені щодо малолітньої чи неповнолітньої особи ( а не у її присутності).

Отже,у протоколі як акті адміністративного обвинувачення повинно бути чітко викладено:

-які конкретно дії із тих,що зазначені у диспозиції та складають об`єктивну сторону цього правопорушення,вчинила особа із посиланням на місце та час їх вчинення,

-які наслідки настали для потерпілого через дії цієї особи.

Реальні наслідки фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого є обов`язковою ознакою складу цього правопорушення.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_2 поставлене те, що він 31.12.2024 року о 18 год. 00 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Отже,у протоколі як акті адміністративного обвинувачення зазначено лише про конфлікт,який вчинив ОСОБА_2 зі своєю дружиною у присутності малолітньої дитини.

Разом із тим,у яких саме діях ОСОБА_2 із тих,що передбачені диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, такий конфлікт проявився,у протоколі не вказано.

У цьому процесуальному документі не зазначено,що було вчинене домашнє насильство та якого саме виду- фізичного, психологічного чи економічного характеру

Також не вказано,що була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров`ю,та якої саме особи.

Зазначивши у протоколі про вчинення конфлікту у присутності малолітньої дитини, ОСОБА_2 ,уповноважений орган не кваліфікував дії за ч.2 ст.173-2 КУпАП та не зазначав про вчинення домашнього насильства щодо малолітньої особи(а не у її присутності)

За викладених обставин суд позбавлений можливості співставити викладені у протоколі фактичні обставини із ознаками складу правопорушення,передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, щоб зробити висновки про винуватість ОСОБА_2 .

Із таких підстав районний суд постановою від 26.02.2025 року вже повертав справу уповноваженому органу для належного оформлення(а.с.55)

Після дооформлення у справі наявні два рапорти поліцейської,у яких вона вказує,що саме мало бути зазначено у протоколі.

Однак,ті недоліки,через які суд повернув справу на дооформлення,не можуть бути усунуті шляхом складання рапорту,оскільки розгляд справи здійснюється на підставі протоколу як акту адміністративного обвинувачення,який не може підмінятись рапортом поліцейського.

Отже,ті недоліки,які слугували підставою для повернення справи для дооформлення,не були усунуті.

Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи доведеність обставин, які не викладені у протоколі,відтак-не ставились у вину,суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ, що є неприпустимим.

За відсутності у протоколі сформульованого адміністративного обвинувачення,яке би відповідало ознакам складу правопорушення за ст.173-2 ч.1 КУпАП, суд не може оцінювати,чи доводять пояснення потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вину ОСОБА_2 .

За таких обставин, виходячи із сформульованої у протоколі суті правопорушення, суд першої інстанції не міг дійти іншого висновку,окрім як про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Підстав для скасування судового рішення немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити потерпілій ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 березня 2025 року.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду О.О. Дембіцька