Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №686/9910/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9910/26

Провадження № 2/686/7017/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису. Просить встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити з актового запису № 1347 про народження ОСОБА_7 ( в даний час ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинений 22.07.1998 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області відомості про батька ОСОБА_8 , які були внесені до актового запису № 1347 про народження відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства від 08.12.1998 р. та актового запису про встановлення батьківства № 187 від 08.12.1998 р.

Зобов`язати уповноважений орган реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису № 1347 про народження ОСОБА_7 ( в даний час ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинений 22.07.1998 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області - у графі відомості про дитину - змінити прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » та по батькові з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 »; у графі відомості про батька - вказати батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , національність азербайджанець, громадянство Азербайджана, інші відомості залишити без змін.

На обґрунтування свого позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Баку Азербайджан помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічний батько відповідачки ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 і при народженні була записана як ОСОБА_7 .

На момент народження дитини вона, її мама ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала в шлюбі з батьком дитини ОСОБА_6 , тому в актовому записі № 1347 від 22.07.1998 р. про народження дитини відомості про її батька були внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері) і батьком зазначено - ОСОБА_14 .

В подальшому ОСОБА_13 - з метою полегшення виїзду за кордон попросила свою подругу ОСОБА_15 , яка на той час мала стосунки з чоловіком - ОСОБА_8 , щоб він юридично став батьком її дитини і отримавши згоду на це вирішили записати ОСОБА_8 батьком дитини, про що 08.12.1998 р. було видано відповідне свідоцтво про встановлення батьківства згідно якого констатовано: громадянин ОСОБА_8 визнаний батьком дитини ОСОБА_7 яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у громадянки ОСОБА_13 , про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства1998 р. грудня місяця 08 числа зроблено запис N187. За бажанням батьків у дитини було залишено прізвище « ОСОБА_9 ».

Дитині було видано нове свідоцтво про народження відповідно до якого вже ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мала батьків: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_13 .

28.08.2014 р. за заявою дитини, якій виповнилось 16 років, було зроблено актовий запис N139 про зміну імені і видано відповідне свідоцтво про зміну імені відповідно до якого дитина стала називатись: ОСОБА_17 , змінивши власне ім`я « ОСОБА_18 » на « ОСОБА_19 ».

14.09.2016 р. за заявою дитини, якій виповнилось 18 років, було зроблено актовий запис №167 про зміну імені і видане відповідне свідоцтво про зміну імені відповідно до якого дитина стала називатись: ОСОБА_3 , змінивши прізвище « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_21 ».

Таким чином, її дитина, відповідачка по справі, на даний час має паспорт громадянки України ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_8 юридичний, але не біологічний батько дитини.

Хоча ОСОБА_3 і вважалась юридично його дитиною, проте жодних спадкових вимог вона не висувала.

ОСОБА_8 був батьком своїх двох дітей - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донькою якого є відповідачка по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_22 в даний час перебуває вже тривалий час за кордоном і наміру повертатись в Україну поки що немає та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , донькою якої є відповідачка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . ОСОБА_23 в даний час перебуває за кордоном і наміру повертатись в Україну поки що немає.

ІНФОРМАЦІЯ_11 за зверненням батька дитини ОСОБА_6 та за участі дитини і матері в Німеччині в м. Ганновер було зроблено ДНК дослідження експертним висновком якого підтверджено факт кровної спорідненості біологічного батька - ОСОБА_6 із дитиною.

Згідно цього висновку: ОСОБА_24 має всі генетичні ознаки, які дитина ОСОБА_25 повинна була успадкувати від свого біологічного батька і таким чином розглядається як батько дитини ОСОБА_26 . Статистичний розрахунок показав ймовірність батьківства (W) 99.99995 %, що відповідає індексу батьківства (РІ) до 19 992 994. Батьківство практично доведено.

Зазначене експертне дослідження проведене за життя ОСОБА_6 , який на експертизу особисто надав зразок біоматеріалу. Вказаний висновок експерта є чітким і одноразовим.

ОСОБА_6 за життя визнавав своє батьківство по відношенню до дитини, на той час ОСОБА_25 , приймав участь у її вихованні, піклувався про неї, забезпечував матеріальні потреби дитини, вони мали постійний контакт, на підтвердження чого до заяви долучаються спільні фотографії ОСОБА_6 та ОСОБА_27 , банківські перекази коштів, переписка в телефоні, копія банківської картки з копією ID паспорту ОСОБА_28 .

30.04.2014 р. вона, як мати дитини, підготувала нотаріально посвідчену заяву про згоду на удочеріння дитини ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Азербайджана ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той час проживав в АДРЕСА_1 .

Але із-за стану здоров`я ОСОБА_6 , який мав онкозахворювання, питання юридичного оформлення удочеріння постійно відкладалось, при цьому ніхто не заперечував факту батьківства ОСОБА_6 щодо дитини ОСОБА_26 .

Проте окрім встановлення факту батьківства стосовно померлої особи, яким був ОСОБА_6 , слід оспорити батьківство особи, яка в даний час записана як батько дитини - ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і його правонаступниками в цьому питанні є його онуки - відповідачі по справі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які на даний час мешкають в м. Хмельницький, а їх батьки за кордоном. Про те, що їх дід - ОСОБА_8 , є юридично батьком ОСОБА_3 відповідачі дізнались тільки в березні 2026 р. під час зустрічі з позивачкою та ОСОБА_30 .

Дитко ОСОБА_31 та ОСОБА_5 добровільно надали свої особисті документи, паспорт, код, свідоцтва про свої народження та народження своїх батьків, з яких вбачається їх родинний зв`язок з померлим ОСОБА_8 .

В даній ситуації немає спору про спадкове майно ОСОБА_8 .

ОСОБА_6 не мав інших дітей крім ОСОБА_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 спадкова справа в Україні не заводилась, про що свідчить відповідь Першої Хмельницької ДНК від 17.02.2026 року.

ОСОБА_6 не мав ніякої власності на території України, про що свідчить відповідь відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13.02.2026 р.

Оспорювання батьківства ОСОБА_8 та встановлення батьківства ОСОБА_6 стосовно дитини ОСОБА_3 , має дуже важливе особисте значення, оскільки дитина повинна мати в свідоцтві про її народження дані про свого - біологічного батька - ОСОБА_6 .

Оскільки ОСОБА_6 не мав інших дітей, в нього не було дружини, його батьки померли, тому цілком можливо, що ОСОБА_3 як його дитина є його єдиною спадкоємицею майна в Азербайджані.

На момент народження ОСОБА_3 її батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, первинні відомості про її батька були зазначені відповідно до статті 135 СК України за вказівкою матері, а в подальшому ОСОБА_8 був вказаний як батько стосовно малолітньої на той час дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даний позов заявлено з вимогами про оспорювання батьківства ОСОБА_8 та про встановлення факту батьківства ОСОБА_6 .

Вирішити це питання не в судовому порядку неможливо враховуючи факт смерті особи батьківство якої оспорюється, так і факт смерті особи батьківство якого встановлюється.

ОСОБА_8 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому відомості про нього слід виключити з актового запису про народження дитини, а біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянин Азербайджану - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківство якого і слід встановити за рішенням суду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні визнала повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні визнала повністю.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні визнала повністю.

Представник відповідача відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав, судом об`єктивно встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_16 , актовий запис №1347, батьками якої значаться ОСОБА_8 та ОСОБА_13 .

Відповідно до актового запису №1347 про народження ОСОБА_7 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_12 , мати ОСОБА_13 , батько ОСОБА_14 , державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері).

08 грудня 1998 року зроблено зміни актового запису про народження ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме внесено відомості про батька дитини: ОСОБА_8 , зміни внесено відповідно до ст. 126 СК України, за заявою ОСОБА_8 на підставі його заяви про визнання батьківства №187 від 08 грудня 1998 року та видано свідоцтво про встановлення батьківства.

ОСОБА_16 28 серпня 2014 року змінила ім`я на ОСОБА_17 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, серії НОМЕР_2 та актовим записом №1347.

ОСОБА_17 14 вересня 2016 року змінила ім`я на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, серії НОМЕР_3 , та актовим записом №1347.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України- сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 09 квітня 2025 року у справі №939/335/23.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, запис про батька дитини ОСОБА_3 , а саме - ОСОБА_8 , внесено на підставі статті 126 СК України, а не на підставі ст. 135 СК України, підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, суд враховує, що відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є внучками померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_8 . Доказів тому, що вони є спадкоємцями майна померлих: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , до суду не надано, а тому вони є неналежними відповідачами по справі.

В постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

В постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України витрати пов`язанні з розглядом справи покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2,4,12,13,76,81,141,258,259,263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 5, 126, 128, 135 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 21.07.2026 року.

Суддя: О.В. Мазурок