Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №722/1254/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №722/1254/26

Суддя: Суський О. І.

Єдиний унікальний номер 722/1254/26

Номер провадження 1-кп/722/125/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Сокиряни Чернівецької області кримінальне провадження, внесене 23.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262140000126 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Новодністровськ, Чернівецької області, освіта повна вища, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, а також про встановлені законодавством обмеження щодо виїзду за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на прохання ОСОБА_6 погодився взяти участь у незаконному переправленні через державний кордон України громадянина ОСОБА_8 .

30.04.2026 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, після незаконного переправлення ОСОБА_6 ОСОБА_8 через річку Дністер поблизу с.Бернашівка, Вінницької області до с.Ожеве, Дністровського району, Чернівецької області, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_8 на території Чернівецької області та, усвідомлюючи мету своїх дій, долучився до його незаконного переправлення через державний кордон України.

Перебуваючи на березі річки Дністер в адміністративних межах с.Ожеве, Дністровського району, Чернівецької області, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перенесли човен, за допомогою якого було здійснено переправлення ОСОБА_8 через річку Дністер, до господарства, розташованого неподалік місця висадки, де залишили його. У подальшому, продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 має намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, ОСОБА_5 спільно із зазначеними особами забезпечив посадку ОСОБА_8 до автомобіля марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Надалі ОСОБА_5 , керуючи вказаним транспортним засобом, за вказівкою ОСОБА_6 здійснював перевезення ОСОБА_8 територією Дністровського району Чернівецької області у напрямку заздалегідь визначеного місця поблизу державного кордону України. Під час руху ОСОБА_6 проводив ОСОБА_8 інструктаж щодо порядку подальшого незаконного перетину державного кордону України, надавав поради та вказівки щодо маршруту руху і способу перетину державного кордону, тоді як ОСОБА_5 забезпечував перевезення ОСОБА_8 до визначеного місця.

Надалі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб та реалізовуючи спільний злочинний умисел, доставили ОСОБА_8 до околиці с. Волошкове Дністровського району Чернівецької області, звідки останній, відповідно до наданих ОСОБА_6 вказівок, мав продовжити рух у напрямку державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Після прибуття до вказаного місця ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 вказівку залишити транспортний засіб та слідувати за ним у напрямку лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а саме в напрямку прикордонного знаку 0109/09, з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

У такий спосіб ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та достовірно знаючи про встановлені законодавством обмеження щодо виїзду за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану, забезпечив перевезення ОСОБА_8 до району незаконного перетину державного кордону України та сприяв його незаконному переправленню через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України, а саме незаконне переправлення особи через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, визнав в повному об`ємі.

25.06.2026 року між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, активно сприяв його розкриттю, надав викривальні показання щодо обставин його вчинення та інших учасників злочинної діяльності під час досудового розслідування, а також зобов`язався надати правдиві та викривальні показання під час судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_5 добровільно надав згоду на перерахування внесеної за нього застави у сумі 266240,00 грн. на підтримку Збройних Сил України, а також враховується відсутність заподіяної матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, його другорядна роль у вчиненні злочину, відсутність статусу організатора злочинної діяльності, а також те, що він діяв на прохання ОСОБА_6 та не переслідував мети особистого збагачення.

Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За умовами даної угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення покарання за ч.2 ст.332 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України сторони дійшли згоди щодо можливості виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та погодили звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст..76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вважають, що остання відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.332 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши думку учасників судового засідання з приводу затвердження угоди, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України за вчинення якого законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади.

У відповідності до вимог ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_5 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, ухваливши щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.

Речовими доказами у кримінальному провадженні згідно постанов старшого слідчого СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 01.05.2026 року та 22.05.2026 року є: мобільний телефон «iPhone 13» (пароль НОМЕР_2 ), IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; автомобіль марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_5 , 1984 року випуску, жовтого кольору; мобільні телефони «Xiaomi Redmi 10C» та «Xiaomi Redmi 12; мобільні телефони Apple iPhone 13 Pro (А2483) серійний №F2TF9J19PX, Xiaomi Redmi 10C ( НОМЕР_6 QL) серійний № НОМЕР_7 ас та Xiaomi Redmi Note 12 Pro (2209116AG) серійний № НОМЕР_8 .

Приймаючи рішення щодо запобіжного заходу, суд з урахуванням клопотання заставодавця ОСОБА_9 щодо розпорядження належними їй грошовими коштами у сумі 266240, 00 грн. шляхом перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок для збору коштів на потреби Збройних Сил України, суд вважає, що таке клопотання не суперечить загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.

Вважає за належне,запобіжний захід у вигляді застави до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Кримінальним правопорушенням шкоди не задано.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальних витрат на залучення експертів немає.

Керуючись ст.ст.100, 122, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.06.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 23.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262140000126, яка укладена між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Після набрання вироку законної сили, звернути в дохід держави заставу на потреби Збройних Сил України, внесену згідно платіжної інструкції №0.0.4912614150.1 від 08.06.2026 року та №0.0.4924984498.1 від 15.06.2026 року заставодавцем ОСОБА_9 у загальному розмірі 266240 (двісті шістдесят шість двісті сорок) грн., за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.05.2026 року, шляхом перерахування на потреби військової частини НОМЕР_9 за наступними реквізитами:

ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ;

Код класифікації доходів бюджету: 25020100 благодійні внески, гранти та дарунки;

Код програмної класифікації видатків (КПКВ): НОМЕР_11 ;

Рахунок: UA948201720313281002301005049;

Банк: УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва,

МФО: 820172.

Речові докази по кримінальному провадженню залишити при матеріалах кримінального провадження до прийняття остаточного процесуального рішення щодо інших співучасників кримінального провадження, а саме:

- мобільний телефон «iPhone 13» (пароль НОМЕР_2 ), IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який опечатано в сейф пакет WAR0041342 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області за адресою: вул.Я.Мудрого, буд.2-Г, м.Сокиряни, Дністровського району, Чернівецької області;

- автомобіль марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_5 , 1984 року випуску, жовтого кольору, який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який тимчасово зберігається у ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області;

- мобільні телефони «Xiaomi Redmi 10C», який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_3 та «Xiaomi Redmi 12», який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , які опечатано в сейф-пакет WAR0041345 та здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області за адресою: вул.Я.Мудрого, буд.2-Г, м.Сокиряни, Дністровського району, Чернівецької області;

- мобільні телефони Apple iPhone 13 Pro (А2483) серійний №F2TF9J19PX, Xiaomi Redmi 10C (220333QL) серійний № НОМЕР_7 ас та Xiaomi Redmi Note 12 Pro (2209116AG) серійний № НОМЕР_8 , які опечатано до спеціального пакета експертної служби №6091887 та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області за адресою: вул.Я.Мудрого, буд.2-Г, м.Сокиряни, Дністровського району, Чернівецької області.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua