Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №725/6485/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/6485/26

Номер провадження 3/725/1343/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Чернівці

Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Нестеренко Є. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.06.2026 р. серії ЕПР1 № 701714 « ОСОБА_1 23.06.2026 року о 17 год. 01 хв., у м. Чернівці по вул. Яремчука, 38, керуючи транспортним засобом марки «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на запаркований транспортний засіб марки «Dacia», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно керував транспортним засобом марки «Citroen», державний номерний знак НОМЕР_1 , однак жодного ДТП не вчиняв.

До початку судового засідання надійшла заява від потерпілої, з якої остання вказала, що після огляду власного транспортного засобу, вона не побачила на ньому жодних пошкоджень.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановлені наступні обставини.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

П.13.1 ПДР України встановлено, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відстань до транспортного засобу, що рухається попереду називається дистанцією. Відстань між транспортними засобами, що рухаються по суміжних смугах – інтервалом.

Під час вибору безпечного інтервалу руху водій зобов`язаний враховувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників дорожнього руху, тип транспортного засобу, особливості вантажу, який він перевозить.

Суд звертає увагу на те, що протокол не є беззаперечним доказом вини особи, а лише документом, що фіксує обставини події. Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

Оцінивши надані в цій справі докази, наявність певної неповноти і суперечностей, суд не може прийти до однозначного висновку про порушення ОСОБА_1 п. п. 13.1 ПДР України, а також що під час скоєння ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, оскільки такі відомості відсутні. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 9, 124, 247, 266, 283, 287 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Нестеренко Є. В.