Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №609/584/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/584/26

1-кп/609/86/2026

20 липня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора: ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_5

захисника обвинуваченої: адвоката, ОСОБА_6

потерпілого: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ у режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене 12 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026210000000129 відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не депутата, не адвоката, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» -завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Пунктом 2 статті 18 вказаного Закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов?язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчі органи поліції.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» - Поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходи реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні

правопорушення та Кримінальним кодексом України на підставі та порядку, визначених законом.

Відповідно до посадових інструкцій інспектор взводу № 1 повинен вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю і здоров?ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення адміністративного, кримінального правопорушення. За вказівкою керівництва підрозділу організовувати та виконувати роботу з виконання доручень по проведенню заходів із залученням поліцейських підрозділів.

Так, 21.01.2026 працівник спеціального підрозділу РПОП ГУНП в

Тернопільській області, інспектор взводу №1 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , на підставі постанови слідчого, погодженої прокурором, про залучення спеціального підрозділу для забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій від 20.01.2026, був залучений до проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні № 12025211010000426 від 24.10.2025, за ч.1 ст.307 КК України за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний працівник правоохоронного органу перебував у форменому одязі із розпізнавальними знаками.

21.01.2026 близько 08:00 год., в ході проведення вищевказаного санкціонованого обшуку ОСОБА_7 перебував в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , де здійснював виконання своїх службових обов?язків, відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» та посадової інструкції. В цей час, у вказаному житловому будинку також перебувала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_7 , який забезпечував проведення слідчої (розшукової) дії за вищевказаною адресою, зокрема дотримання публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 21.01.2026 близько 08 год. 10 хв.

ОСОБА_5 , перебуваючи у кімнаті житлового будинку за місцем свого

проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяла до рук металевий аерозольний газовий балон із маркуванням «ТЕРЕН-4», який містить отруйну речовину подразнюючої дії — морфолід неларгонової кислоти (МПК), та умисно розпилила його вміст в обличчя працівника спеціального підрозділу РПОП ГУНП в Тернопільській області — інспектора взводу № 1 швидкого реагування, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , який у цей час виконував свої службові обов?язки, чим спричинила останньому отруєння речовиною подразнюючої дії легкого ступеня, що відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв?язку з виконання цим працівником службових обов?язків.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, визнала повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаялася та пояснила, що дійсно 21.01.2026 перебуваючи у кімнаті житлового будинку за місцем свого проживання, взяла до рук металевий аерозольний газовий балон із маркуванням «ТЕРЕН-4» та умисно розпилила його вміст в обличчя працівника спеціального підрозділу РПОП ГУНП в Тернопільській області.

Приймаючи до уваги повне визнання вини обвинуваченою та з`ясувавши думку прокурора, потерпілого та захисника обвинуваченої, судом ухвалене рішення про недоцільність дослідження інших доказів кримінального провадження, попередньо роз`яснивши учасникам положення ст. 349 КПК України, які погодилися з подальшим розглядом справи за правилами, передбаченими згаданою статтею.

Під час проведення судових дебатів прокурор просив призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком п`ять років, із врахуванням пом`якшуючих обставин просив застосувати ст.75 КК України, встановивши трьох річний іспитовий строк та визначити обмеження передбачені п.п.1,2 ч. 1, п.п. 2,4 ч. 3 ст.76 КК України.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. На попередньому засіданні вказав, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_5 , немає.

При призначенні покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачену, те, що остання щиро розкаялася у вчиненому, вину визнала повністю – як обставини, що пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання у діях ОСОБА_5 судом не вбачається.

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України доведена повністю і її дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ознакою умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв?язку з виконання цим працівником службових обов?язків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з принципів розумності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на конкретні обставини вчинення правопорушення, особу обвинувачену, наявність по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 , можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає їй покарання в межах санкції статті за якою вона визнається винною у виді обмеження волі строком на три роки, звільнивши останню на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік шість місяців та покладенням передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків.

Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_5 є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З матеріалів справи вбачається, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 , згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2026 року, у виді домашнього арешту у певний період доби та покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, суд вважає, слід залишити без змін до набрання вироком суду законної сили, але не довше 23:59 год. 26 серпня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 (п`ятдесят) коп., а саме за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-2/4753-ФХД від 16.04.2026.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 , згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2026 року, у виді домашнього арешту у певний період доби та покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили, але не довше 23:59 год. 26 серпня 2026 року.

Речові докази по справі, а саме аерозольний газовий балон з написом на ньому «ТЕРЕН-4», який поміщений у сейф пакет № 6725635 – знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_9