Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №607/15479/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026 Справа №607/15479/26 Провадження №2-о/607/417/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Стельмащука П.Я.,

присяжних Рихальського І.М.,

Коропецького Ю.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю.,

прокурора Тернопільської окружної прокуратури Бобер Н.П.,

особи, щодо якої розглядається питання,

пов`язане з наданням психіатричної допомоги ОСОБА_1 ,

адвоката Підкови І.Р.

представника КНП «ТОКПЛ» ТОР, лікаря-психіатра Кузів О.І.,

мами ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ;

сестри ОСОБА_1 – ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву в.о. генерального директора КНП «Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР Кородюк Валентини Іванівни про госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар без його згоди,

В С Т А Н О В И В:

В.о. генерального директора КНП «Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР Кородюк В.І. звернулась до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар без його згоди.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що ОСОБА_1 14.07.2026 о 16 год. 21 хв. був госпіталізований в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 , які надійшли від матері та сестри пацієнта. На підставі цих відомостей ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-психіатром ОСОБА_4 у приймальному відділенні та за наслідками цього огляду лікар-психіатр підтвердив висновок про необхідність його госпіталізації, у зв`язку із наявністю тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе та суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психіатричного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Також, ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, яка підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про психіатричну допомогу» та дійшла висновку, що лікування ОСОБА_1 можливе лише в умовах стаціонару. Згода ОСОБА_1 на госпіталізацію відсутня.

В судовому засіданні представник КНП «ТОКПЛ» ТОР Кузів О.І. заяву підтримав з підстав, викладених у ній.

ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо вимог заяви заперечив. Пояснив, що психіатричними захворюваннями не страждає, а госпіталізувати його хочуть мати і сестра, з якими він перебуває у неприязних стосунках.

Адвокат Підкова І.Р. за наслідками розгляду та зважаючи на думку ОСОБА_1 заперечила щодо його примусової госпіталізації.

Мама ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та його сестра ОСОБА_3 підтримали заяву про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1 . Пояснили, що без належного психіатричного лікування стан ОСОБА_1 значно погіршується. Самостійно лікуватись він відмовляється. Госпіталізація лише в інтересах ОСОБА_1 .

Прокурор Бобер Н.П. підтримала заяву щодо госпіталізації ОСОБА_1 у примусовому порядку до КНП «ТОКПЛ» ТОР без його згоди.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно з висновком лікарів психіатрів, 14.07.2026 о 16 год. 21 хв. в приймальне відділення КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР доставлений БШМД в супроводі працівників поліції збуджений, агресивний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_4 та направлений у відділення первинного психотичного епізоду КНП «ТОКПЛ» ТОР з діагнозом: Параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, параноїдний синдром. З анамнезу: Вперше змінився у поведінці у 2004 році, коли після поїздки за кордон став агресивним, конфліктним, замкнутим. На обліку у психіатра з 2014 року, коли вперше потрапив у КНП «ТОКПЛ» ТОР. Пізніше неодноразово лікувався у лікарнях у м. Львові та м. Луцьку, госпіталізації неодноразово були пов?язані з порушенням порядку, конфліктами, пацієнта час від часу знаходили у полі, лісі, мовчазного. Остання виписка 16.06.2025. Амбулаторно ліки не приймає. Дане поступлення у супроводі ШМД та працівника поліції пов`язане з тим, що (зі слів працівника поліції та працівника ШМД) був агресивним, порушував порядок, бився, конфліктував, близько години нерухомо стояв та дивився в одну точку. Під час транспортування був агресивний, подряпав працівника поліції. Тоді надав згоду на госпіталізацію та лікування, з покращенням був виписаний з відділення 10.11.2025. Зі слів матері та сестри, змінився в поведінці близько місяця тому, йшов з дому, тинявся селом, відмовлявся від прийому амбулаторного лікування, стан пацієнта різко погіршився минулого тижня: відмовляється від прийому їжі та рідини, Одягається невідповідно до погоди, неохайний, агресивний до матері. 14.07.2026 о 14:19 матір викликала БШМД, був доставлений в КНП «ТОКПЛ» ТОР, госпіталізований у відділення первинного психотичного епізоду.

Психічний стан: Пацієнт у свідомості. Зовнішній вигляд неохайний, за гігієною слідкує з допомогою медичного персоналу. Від прийому їжі та рідини в умовах відділення відмовляється. Мовний контакт з хворим формальний. В розмові негативістичний, озлоблений, відмовляється від проведення психіатричного огляду. Емоційно напружений, тривожний, схильний до афективного реагування. Інструкцій медперсоналу не виконує, проявляє виражений негативізм та агресію. Поведінка галюцинаторна (прислуховується до чогось, оглядається по сторонах), в розмові висловлює маячні ідеї, шкоди, переслідування. Критика до свого стану відсутня. Пацієнту роз?яснено про важливість проходження стаціонарного лікування, проте пацієнт не вважає себе хворим і відмовляється від госпіталізації. Потребує особливої уваги медичного персоналу, перебуває на «режимі А» у зв?язку із важкістю психічного стану.

Комісія лікарів дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає тяжким психічним захворюванням у вигляді: Параноїдна шизофренія, безперервний перебіг і потребує госпіталізації в психіатричний стаціонар в примусовому порядку без його згоди.

14.07.2026 ОСОБА_3 (сестра) та ОСОБА_2 (матір) звернулись із заявою до керівника КНП «ТОКПНЛ» ТОР про госпіталізацію ОСОБА_1 в умови психіатричного відділу без його згоди в примусовому порядку, оскільки він загрожує його та їхньому життю.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» у випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів–психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Судом встановлено, що станом на день звернення представника КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_1 є підстави для такої госпіталізації, які встановлені лікарською комісією. Госпіталізація особи до психіатричного закладу відповідає положенням Закону України «Про психіатричну допомогу» та вимогам процесуального законодавства та є необхідною у зв`язку із тим, що у ОСОБА_1 наявний тяжкий психічний розлад, який обумовлює його небезпеку для себе та суттєву шкоду його здоров`ю внаслідок погіршення психіатричного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога, а обстеження та лікування особи, щодо якої розглядається питання, можливі лише в умовах психіатричного стаціонару, що підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема висновком комісії лікарів-психіатрів.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, досліджені докази та вимоги законодавства, суд дійшов до переконання про наявність передбачених законом підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу, а тому заяву представника КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР про госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар без його згоди слід задовольнити.

Щодо заяви ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що після доставлення його 14.07.2026 до психоневрологічної лікарні його лікували у психіатричному відділенні без його згоди.

Відповідно до ч. 4 статті 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», до винесення судом рішення лікування може проводитися за рішенням лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_5 повідомив, що на підставі вищевказаної норми, до вирішення судом питання про госпіталізацію, лікування ОСОБА_1 здійснювалось за рішенням лікаря-психіатра.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 293-294, 339-342, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Надати дозвіл на госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради у примусовому порядку.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2026.

Головуючий суддя Присяжні П. Я. Стельмащук І.М.Рихальський Ю.Я.Коропецький