Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №642/5332/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/5332/26

Провадження № 3/642/1114/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 р. м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Балабай С.С., ознайомившись із матеріалами, що надійшли від Відділення поліції № 1 (з обслуговування транспортної інфраструктури) ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП, –

встановив:

До суду надійшли вказані матеріали з Відділення поліції № 1 (з обслуговування транспортної інфраструктури) ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 696689 від 24.06.2026, 14.06.2026 близько 08 год 00 хв до 20:00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 3А, знаходячись в магазині ТОВ “Вигідна покупка” здійснила дрібне викрадення чужого майна, а саме на загальну суму 2771 грн (дві тисячі сімсот сімдесят одна грн.), чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідний протокол щодо ОСОБА_2 складено за ч. 2 ст. 51 КУпАП, тобто дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Усупереч цьому, фабула протоколу містить лише загальну фразу: «…здійснила дрібне викрадення чужого майна, а саме на загальну суму 2771 грн». У протоколі повністю відсутній перелік викраденого майна з зазначенням його найменування, кількості та вартості, не зазначено кому належить це майно, а також не вказана форма дрібного викрадення (крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата).

Дрібне викрадення є матеріальним складом правопорушення. Його сутність неможливо розкрити без зазначення предмета посягання. Лише наявність суми збитків (2771 грн. без переліку товарів, викрадення яких інкримінується ОСОБА_2 позбавляє суд можливості зіставити первинні фінансові документи ТОВ «Вигідна покупка» з фабулою протоколу. Крім того, в протоколі не зазначено форму дрібного викрадення чужого майна та власника відповідного майна.

За відсутності повністю викладених обставин вчиненого правопорушення має місце неконкретизованість обвинувачення (невизначеність фабули правопорушення), що становить собою порушення права особи на захист, яке полягає в тому, що в протоколі не зазначено форму дрібного викрадення чужого майна, переліку майна, викрадення якого інкриміноване ОСОБА_2 , та його власника.

Внаслідок цього суд позбавлений можливості встановити всі обов`язкові елементи складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

За таких обставин, неконкретизованість суті адміністративного правопорушення є неприпустимим та вказує на те, що цей протокол є цілком необґрунтованим з точки зору юридичної визначеності.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винноі особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі Тейшейра де Кастор проти Португалії від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі Шабельник проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах Гурепка проти України (N2) від 08 квітня 2010 року, Лучанінов проти України від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Суд звертає увагу органу уповноваженого на складення протоколу про адміністративне правопорушення, що протокол є межею висунутого обвинувачення, і воно має бути чітким, конкретним та зрозумілим, неконкретизованість фабули адміністративного правопорушення є суттєвим порушенням прав особи, яка притягається до відповідальності внаслідок позбавлення особу, яка притягається до відповідальності, можливості зрозуміти, від чого саме їй потрібно захищатися. Так, згідно до п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини звинувачення проти нього.

Крім того, суд зазначає, що у графі «Потерпілий» протоколу зазначено фізичну особу, яка перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Вигідна покупка». Проте, відповідно до ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно майнову шкоду. Відповідно до доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів належить на праві власності юридичній особі — ТОВ «Вигідна покупка» та пряма майнова шкода заподіяна саме цій юридичній особі. Таким чином, правовий статус потерпілого визначено невірно, що позбавляє ТОВ «Вигідна покупка» можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність повернення повертає матеріалів органу, який склав протокол, для належного дооформлення.

Керуючись ст. 256 КУпАП, –

постановив:

матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 КУпАП – направити до Відділення поліції № 1 (з обслуговування транспортної інфраструктури) ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області для належного оформлення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Балабай