Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №461/4983/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4983/26

Провадження №3/461/1933/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участю представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання — АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 ,

за ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України, —

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до перевірки інформації, що міститься в ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що 05.03.2022 04:18:55 у зону митного контролю митного поста «Мостиська» Львівської митниці смугою руху «Зелений коридор», гр. України ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб марки OPEL ZAFIRA, р/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , у митному режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів», під зобов`язання про зворотнє вивезення № UA209040/2022/001406 від 05.03.2022 з терміном тимчасового ввезення ТЗ (за даним зобов`язанням) 04.05.2022. Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст. 460 МК України, гр. України ОСОБА_2 до митного контролю не надав. Станом на 18.06.2026 з митної території України вищевказаний транспортний засіб не вивозився і в інший митний режим поміщений не був. На виклик та повторний виклик Львівської митниці згідно листа від 16.04.2026 №7.4-1/28-03-02/10/9970, 07.05.2026 №7.4-1/28-03-02/10/12275 для надання пояснень щодо не вивезення транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, р/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , та участі у складенні протоколу про порушення митних правил гр. України ОСОБА_2 до митного органу не з`явився.

Таким чином гр. України ОСОБА_1 на транспортному засобі: Легковий автомобіль OPEL ZAFIRA, р/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б. І. у судовому засіданні вважав вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому порушенні доведеною та просив притягнути його до відповідальності за порушення митних правил у межах санкції ч. 6 ст. 481 МК України.

Заслухавши представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України встановлене адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються на підставі: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків, пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта, інших документів.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується такими даними: протоколом про адміністративне правопорушення № 1009/UA209000/2026 від 18.06.2026, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив; витягом з АСМО «Інспектор»; листами Львівської митниці в адресу ОСОБА_1 від 16.04.2026 №7.4-1/28-03-02/10/9970 та від 07.05.2026 №7.4-1/28-03-02/10/12275; довідкою щодо орієнтованої вартості предметів за протоколом про порушення митних правил № 1009/UA209000/2026 від 18.06.2026, відповідно до якої орієнтовна вартість предмету порушення митних правил становить 57’560,43 грн; доповідною запискою та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Норми ст. 108 МК України визначають, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Відповідно до п.3 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк не більше як 60 днів.

Згідно з ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

Згідно з ч. 4 ст. 108 МК України, якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.

Варто наголосити, що хоч автомобіль, керований ОСОБА_1 не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін “товар” вживаються у значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Відповідно до п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Стаття 460 Митного кодексу України визначає, що вчинення порушення митних правил, передбачених, у тому числі, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Водночас, обставини, передбачені ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлені, так само не встановлені дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, р/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 .

З огляду на наведене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а саме: останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними, що містяться у протоколі про порушення митних правил, доповідною запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Таким чином, аналізуючи наведені докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України доведена повністю.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягався, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати ним покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.

Відповідно до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, ст. 40-1 КУпАП передбачає, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.458,459,461,481,486,527,528 МК України, суд —

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6ст. 481 МК України та накласти на нього стягнення у виді у виді конфіскації транспортного засобу OPEL ZAFIRA, р/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 .

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Ольга ПАВЛЮК