Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №639/1122/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/1122/26

Провадження №2/639/1104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,

за участю секретаря - Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу №639/1122/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Ковальова Олександра Олександровича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно якої просив суд розірвати шлюб, який був зареєстрований 22 грудня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 856.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 грудня 2007 року між сторонами було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 856.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначив, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що починаючи з березня 2021 року сторони не проживають разом. Позивач бачить сім`ю лише на вихідних

приїжджаючи з Дніпра до Харкова. З березня 2023 року через зазначені обставини між сторонами погіршились відносини, які стали проявлятися у відсутності спільних інтересів, різних поглядах на життя, відсутності взаєморозуміння. Зокрема сумісне життя не склалось з причин різності характерів, погляду на побудові сімейні відносини. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Поновлення шлюбних відносин неможливе, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.

30 березня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого повідомлено, що відповідач заперечує щодо викладенних обставин у позовній заяві та зазначає, що весь час з березня 2023 року по липень 2025 року подружжя мало гарні стосунки, виїжджали спільно у відпустки, проводили разом вихідні та святкові дні, відвідували рідних, що говорить про наявність стабільних шлюбних відносин. Відносини між подружжям почали ставати прохолоднішими з початку серпня 2025 року, однак відповідач вважає, що примирення сторін ще можливе.

16 квітня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення подружжя.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2026 року

Клопотання відповідача про надання подружжю строку для примирення – задоволено.

Зупинено провадження у справі №639/1122/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбута надано сторонам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , строк для примирення терміном на три місяці, призначивши справу у судове засідання на 20 липня 2026 року о 10-00 годин.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просила у позові відмовити.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

Так, судом встановлено, що 22 грудня 2007 року сторони: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 856. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 (а.с. 7).

Від шлюбу сторони мають спільного неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: батько – ОСОБА_1 та мати – ОСОБА_2 , що підтверджується виданим повторно Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного Кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Крім того, суд враховує, що сторонам по справі вже надавався строк для примирення, однак сторонам не вдалось примиритися.

Заперечення відповідачем розірвання шлюбу не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки судом було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Під час судового розгляду судом з`ясовані причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, члени якого проживають окремо, подружні стосунки не підтримують.

Враховуючи наведене, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача, неповнолітньої дитини та відповідача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, шлюб підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 142, 206, 247, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 22 грудня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 856.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.07.2026

Найменування сторін

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя В. В. Труханович