Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №488/446/24 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/446/24

Провадження № 2/488/132/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Гейко І.О.,

за участю відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

встановив:

Позивач – ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом до відповідача – ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказала, що у період з 19.10.2018 р. по 16.11.2023 р. вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16.10.2023 р. цей шлюб був розірваний.

За час шлюбу, за спільні сумісні кошти, ними був придбаний автомобіль CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який був оформлений на відповідача. В позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо поділу придбаного у шлюбі майна.

Посилаючись на викладене, позивач просить:

-визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , і в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідача на її користь компенсацію за 1/2 частину набутого у шлюбі автомобіля, у розмірі – 337 950 грн., автомобіль залишити у власності відповідача, та стягнути з нього понесені нею судові витрати.

Ухвалою судді від 09.02.2024 р. було відкрито провадження у даній справі і призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 27.02.2025 р. суд перейшов до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином. У матеріалах справи наявні заяви позивачки про проведення судових засідань, призначених на різні дати, у її відсутність, і про те, що вона підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі. Суд, з урахуванням думки відповідача і того, що докази, які зібрані по справі, є достатніми для винесення рішення у справі, вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що спірний автомобіль CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , хоча і був придбаний за час шлюбу з позивачкою, проте на кошти, які належали йому особисто, тому він не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач вказав, що шлюб між сторонами був зареєстрований 19.10.2018 року, проте ще до шлюбу з позивачкою, йому на праві особистої приватної власності належав автомобіль марки KIA Ceed, 2014 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який він придбав у жовтні 2016 року. Після реєстрації шлюбу, 15.11.2019 року цей автомобіль був проданий за 319 820 грн., а 27.11.2019 року був придбаний спірний автомобіль за 390 000 грн. Відповідач також вказав, що за час шлюбу позивачка не заперечувала того, що спірний автомобіль є приватною власністю відповідача і не претендувала на те, що він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Заслухавши пояснення відповідача, свідків, та дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, і таке підтверджується наявними у справі письмовими доказами, що сторони по даній справі – позивачка ОСОБА_2 (до шлюбу – ОСОБА_3 ) та відповідач – ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19.10.2018 року. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16.10.2023 р. шлюб між сторонами розірваний (справа № 472/440/23).

Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , вбачається, що за час шлюбу сторін, а саме – 27.11.2019 р., був придбаний спірний автомобіль – марки CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , з реєстраційним номером НОМЕР_1 , оформлений на ім`я відповідача по даній справі – ОСОБА_1 .

Із наявної у справі копії договору купівлі-продажу 5141/2019/1794373 від 27.11.2019 р., вбачається, що вказаний автомобіль був придбаний за 390 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашньою господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуальною користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджують одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Стаття 60 СК України передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 року у справі № 404/1515/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17.

За приписами п.п. 1-2 ч. 1 ст. 57 СК України до особистої приватної власності дружини, чоловіка, відноситься, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю (ч. 7 ст. 57 СК України).

Як вже судом зазначено вище, спірний автомобіль CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, з р/н НОМЕР_1 , був придбаний за час зареєстрованого шлюбу сторін у даній справі, тому в силу ст. 60 СК України, на нього поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя.

Разом із цим, судовим розглядом встановлено і це підтверджується дослідженими судом доказами, що відповідачу – ОСОБА_1 ще до шлюбу з позивачкою, на праві приватної власності, належав інший автомобіль – марки KIA CEED, 2014 року випуску, з р/н НОМЕР_2 , який був придбаний ним 19.10.2016 року. Дане підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Також це підтверджується копіями щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зокрема:

-декларацією ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище позивачки) за 2016 рік (а.с.40-42), у якій відсутні записи про цей автомобіль;

-декларацією ОСОБА_6 за 2017 рік (а.с.40-42), у якій відсутні записи про автомобіль (а.с. 60-64);

-декларацією ОСОБА_2 за 2018 рік (а.с. 44-48), у якій даний автомобіль вказаний як власність чоловіка ОСОБА_1 ;

Аналогічна інформація вказана у деклараціях відповідача ОСОБА_1 за аналогічні роки.

Судом встановлено, що після реєстрації шлюбу між сторонами, 15.11.2019 року автомобіль – марки KIA CEED, 2014 року випуску, з р/н НОМЕР_2 , був проданий відповідачем за 319 820 грн. Дане підтверджується наявними у справі копією договору купівлі-продажу від 15.11.2019 р. за № 4841/2019/1774081, та повідомленням про суттєві зміни в майновому стані (а.с.125-126), в якій відповідач відобразив отриманий ним дохід від відчуження рухомого майна у розмірі - 319 820 грн.

Із договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5141/2019/1794373 від 27.11.2019 р. (а.с. 92), вбачається, що 27.11.2019 р. відповідачем був придбаний спірний автомобіль марки CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, з р/н НОМЕР_1 , за ціною у розмірі – 390 000 грн. Така ж вартість спірного автомобіля була відображена у відповідних деклараціях як позивачки так і відповідача.

Допитані у судовому засіданні свідки – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , кожний окремо, пояснили, що відповідач продав належний йому ще до шлюбу автомобіль КІА за 320 000 грн., що було еквівалентом 13 000 доларів США, і через короткий проміжок часу, доклавши орієнтовно 70 000 грн., придбав спірний автомобіль CHEVROLET.

Доказів, які б спростовували викладене, судовим розглядом не встановлено.

Аналізуючи викладене, суд робить висновок, що вищенаведеними доказами однозначно підтверджується, що кошти, отримані від відчуження належного відповідачеві на праві особистої приватної власності автомобіля KIA, у розмірі - 319 820 грн. були використані при придбанні спірного автомобіля CHEVROLET.

Різниця між вартістю спірного автомобіля, придбаного у шлюбі 390 000 грн. і коштами, отриманими від реалізації особистого майна відповідача, автомобіля KIA, у розмірі - 319 820 грн., становить – 70 180 грн. Доказів того, що остання сума коштів була також особистою приватною власністю відповідача, матеріали справи не містять, тому суд не має підстав їх вважати особистою приватною власністю відповідача і відносить їх до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 .

За такого спірний автомобіль, на думку суду, не може у повній мірі вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки більша частина його вартості була сформована за рахунок особистих коштів відповідача по даній справі, і позивачкою не надано жодного доказу, який би суперечив цьому чи спростовував його. Спільними сумісними коштами подружжя слід вважати лише 70 180 грн., які були докладені до вартості спірного автомобіля.

Таким чином частка особистих коштів відповідача у вартості спірного автомобіля становить – 82,005 % (319 820 х 100 ? 390 000), частка коштів подружжя становить – 17,995 % (70 180 х 100 ? 390 000 або 100% - 82,005%).

Виходячи із рівності часток подружжя у спільних сумісних коштах, частка позивачки у вартості спірного автомобіля становитиме – 8,9975 % (17,995 % ? 2).

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Тому визначаючи розмір компенсації вартості належної позивачці частки спірного автомобіля, суд вважає необхідним взяти до уваги ринкову вартість автомобіля, визначену висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/115-25/10716-АВ від 29.08.2025 р., яка проводилась за ухвалою суду судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Даним висновком визначено, що ринкова вартість спірного автомобіля становить – 461 962 грн.

Доказів, які б суперечили висновкам експерта, матеріали справи не містять.

Враховуючи, що спірний автомобіль залишився у володінні та користуванні відповідача по даній справі, автомобіль є неподільною річчю, і позивачка не претендує на залишенні його за собою, суд вважає можливим провести поділ майна подружжя шляхом залишення його у власності відповідача, а позивачці стягнути з відповідача відповідну компенсацію вартості належної їй частки у спільному майні подружжя.

Розмір компенсації за належну позивачці частку становитиме – 41 565,03 грн. (461 962 х 8,9975 %).

На підставі ст. 141 ЦПК України суд відшкодовує позивачці понесені нею судові витрати пропорційно задоволених вимог, та стягує на її користь судовий збір у розмірі – 490,17 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі – 394,71 грн., а всього на загальну суму – 884,88 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну їй частку у спільній сумісній власності подружжя, у розмірі - 41 565,03 грн.

Автомобіль марки марки CHEVROLET VOLT, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , з реєстраційним номером НОМЕР_1 , - залишити у власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на загальну суму - 884,88 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду складено 20.07.2026 року

Суддя Л.І. Селіщева