Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №522/27707/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5918/26

Справа № 522/27707/25-Е

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2026 року, повний текст якого складено 25 лютого 2026 року та ухваленого під головуванням судді Домусчі Л.В., у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

встановив:

24.12.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України (далі – ГУ ПФУ) в Одеській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії у розмірі 34 416,30 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області з 08.04.2019 року по 28.02.2025 року та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію по інвалідності призначено згідно виписки з Акту огляду МСЕК від 16.05.2023 року серія 12 ААГ №476313, згідно якої інвалідність ІІ групи встановлено по 30.05.2024 року.

Засобами електронної інформаційної взаємодії до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери отримано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради» від 23.06.2025 року №84/25/3865, на підставі якого ОСОБА_1 не встановлено інвалідність з дитинства ІІ групи з 01.06.2024 року, тому по пенсійній справі №935250146166 ОСОБА_1 виникла переплата пенсії за період з 01.06.2024 року по 28.02.2025 року у сумі 34 416,30 грн., у зв`язку із невстановленням ІІ групи інвалідності з 01.06.2024 року.

У зв`язку з цим, ГУ ПФУ в Одеській області надіслано лист №1500-0404-8/149662 від 08.09.2025 року, яким повідомлено ОСОБА_1 про виникнення переплати пенсії та способи її погашення, однак, кошти ОСОБА_1 не повернуто.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2026 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Одеській області було відмовлено (а.с.51-54).

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.60-64).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд зазначає, що враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через перебування суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. на навчанні в НШСУ, через знаходження судді Громіка Р.Д. у черговій щорічній відпустці,а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, датою ухвалення цього судового рішення є 20.07.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.03.2026 року (а.с.77), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином (а.с.78-79), що передбачено ст. 130 ЦПК України.

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем її проживання (а.с.33).

Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.81).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одеським апеляційним судом 23.04.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.81-82).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів щодо факту недобросовісності набуття відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, призначеної позивачем (а.с.51-54).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Частиною першої ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ст. 50 є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, недостовірною інформацією, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї, ненадання інформації, обов`язковість подання якої передбачена законодавством, тощо.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов`язковість подання якої передбачена законодавством.

Закон встановлює два виключення з цього правила: по - перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по - друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц та у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства, якій з 10.04.2006 року безстроково призначено ІІІ групу інвалідності (а.с.9-10, 12-17).

З 08.04.2019 року по 28.02.2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, пенсійна справа №935250146166.

На підставі особистої заяви від 10.04.2019 року та наданої довідки МСЕК від 16.05.2023 серії 12 ААГ №476313 ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності ІІ групи по 30.05.2024 року відповідно до Закону №1058, що підтверджується рішенням №935250146166 від 21.05.2024 року (а.с.23, 27).

У Рішенні Центрального об`єднання управління ПФУ в м. Одесі від 21.05.2024 року «Про перерахунок пенсії», підставою призначення пенсії ОСОБА_1 зазначено: «продовження інвалідності по воєнному стану», розмір якої становить 4 083,29 грн. (а.с.27).

Тобто пенсійним фондом самостійно обраховано та визначено вказаний розмір пенсії.

Вказане рішення було ухвалено на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875 XII; постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 року №1317; Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08 березня 2022 р. №225; постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» від 30 березня 2022 року №390.

В подальшому, відповідно до Рішення Центрального об`єднання управління ПФУ в м.Одесі від 21.08.2025 року «Про перерахунок пенсії», підставою призначення пенсії зазначено «подовження МСЕК», розмір якої також встановлено 4 083,29 грн. (а.с.28).

Тобто, саме позивачем було самостійно обраховано та визначено вказаний розмір пенсії відповідачу.

Проте, доказів щодо рахункової помилки з боку позивача або надання відповідачем неправдивих даних, які стали підставою для переплати пенсії, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав доказів щодо факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, призначеного УПФ України, а також враховуючи, що нарахування пенсії ОСОБА_1 проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у позові з підстав ст. 1215 ЦК України

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів зазначає, що оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева