Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №521/4246/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/4246/26

Провадження № 2/521/4432/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача – ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

Представник відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернувся із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за яким просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 12.12.1997 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1690.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 03.04.2026 року відкрито провадження у справі та зобов`язано позивача надати оригінал свідоцтва про шлюб.

Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 30.04.2026 долучено до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.04.2026 (повторно) та заяву про стягнення з відповідача витрат, а саме: судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, 843,51 судових витрат та судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

Представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 15.06.2026 року до суду подано клопотання про зупинення провадження та надання часу для примирення сторін строком на 6 місяців.

Представником позивача ОСОБА_1 Натина Андрієм Олексійовичем 17.06.2026 подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження та надання часу для примирення сторін.

Представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 08.07.2026 подано клопотання про задоволення клопотання про надання строку на примирення.

Представник позивача ОСОБА_1 Натина Андрій Олексійович подав до суду клопотання, за яким просив слухати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі.

Представником відповідач ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, просила задовольнити клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 17.07.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Вейко Алли Володимирівни про надання сторонам по справі строку на примирення протягом шести місяців відмовлено.

Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 12.12.1997 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1690, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.04.2026, видане Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Судом встановлено, що сторони проживають за межами території України, що ними не оспорюється, та мають двох повнолітніх синів.

Оцінюючи можливість збереження сім`ї та причини розірвання шлюбу, суд врахував доводи позивача про те, що сторони не проживають спільно протягом п`яти років, а також про наявність у нього іншої сім`ї. Доказів на підтвердження цих обставин позивачем не надано. Водночас стороною відповідача також не надано жодних доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про існування сімейних відносин між сторонами (зокрема, спільних фотографій, доказів ведення спільного господарства чи спільних витрат).

Посилання відповідача на те, що позивач перебуває у рейсі, а сторони підтримують телефонне спілкування, також не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, до суду не надано відомостей про місця проживання сторін за кордоном, що унеможливлює оцінку реальної можливості їхнього спілкування з метою примирення.

Суд також врахував, що позивач через свого представника, повноваження якого не обмежені ордером, категорично наполягав на тому, що сім`я фактично припинила існування та подальше збереження шлюбу є неможливим. За таких обставин, з урахуванням принципу недопустимості примушування особи до перебування у шлюбних відносинах чи спільного проживання, суд дійшов висновку про недоцільність вжиття заходів щодо примирення сторін.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1064,96 гривень, крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Заяви про зменшення суми витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України суд при ухваленні рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, враховуючи, зокрема, їх обґрунтованість, пропорційність та зв`язок із розглядом справи.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявлено до стягнення суму 7000 гривень, питання щодо розподілу яких суд вирішує з урахуванням поданих доказів, обсягу наданих правничих послуг, складності справи та інших обставин, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 16.03.2026 року (а. с. 26), додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 23.04.2026 року (а.с. 27), акт приймання-передачі наданої правничої допомоги – адвокатських послуг від 23.04.2026 (а. с. 28).

Оцінивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом даної цивільної справи та відповідають вимогам статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, кількість та зміст процесуальних документів, які були складені представником позивача, відсутність заперечень щодо стягнення правової допомоги зі сторони відповідача, а також наявність належних доказів понесення таких витрат, суд вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, стороною позивача заявлено до стягнення судові витрати в сумі 843,51 грн, які складаються з витрат зі сплати державного мита за отримання дубліката свідоцтва про шлюб та витрат в сумі 753,51 грн та на поштове пересилання документів в сумі 90,0 грн.

Витрати на поштову пересилання документів належать до витрат, пов`язаних із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому підлягають відкшкодуванню ву розмірі 90,0 грн.

Витрати зі сплати державного мита за отримання дубліката свідоцтва про шлюб є особистими витратами позивача, пов`язаними з підготовкою документів та реалізацією ним свого права на звернення до суду, а тому не підлягають розподілу між сторонами відповідно до статей 133, 141 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача витрат у розмірі 753,51 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 206, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області 12.12.1997 року, актовий запис № 1690, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) витрати по оплаті судового збору у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. та судову витрати в сумі 90 (дев`яносто) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. К. Гуревський

Рішення суду у повному обсязі складено 17 липня 2026 року.