Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №521/3940/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/3940/26

Номер провадження 3/521/1819/26

ПОСТАНОВА

19 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Передерка Д.П.,

при секретарі Періжок Г.О.,

представника Одеської митниці Держмитслужби Ровенко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу №0076/50000/2026 від 22.01.2026 року, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Молдові, м. Єдинці, працюючого – на пивзаводі BEERMASTER в м. Бєльці, на посаді - директора, проживаючого - АДРЕСА_1 Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 18.07.2022 виданий органом AGENTIA SERVICII PUBLICE,

про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України, –

ВСТАНОВИВ:

22.01.2026 року о 17 год. 09 хв., в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, в напрямку із України в Молдову на канал руху «зелений коридор» в`їхав легковий автомобіль «HONDA CR-V», 2003 р.в., номер кузову – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова), під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_1 . Під час спільного митно-прикордонного контролю, спільно з представником Держприкордонслужби України та прикордонної поліції Р. Молдови, при огляді салону вищевказаного автомобілю, у конструктивній порожнині передбаченій заводом виробником, а саме у відділенні для дрібних речей, яке розташовано під переднім сидінням пасажиру було виявлено чотири упаковки з мисливськими патронами 12-го калібру у загальній кількості 25 штук. Виявлені патрони переміщувалися без ознак приховування від митного контролю, тобто без використання спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. В ході подальшого огляду даного автомобілю використовувалися технічні засоби митного контролю (оглядове дзеркало, ліхтар), інших заборонених предметів виявлено не було. Згідно частини 2 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 “Про затвердження Положення про дозвільну систему” до предметів, на які поширюється дозвільна система, зокрема, належать: пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Відповідно до пункту 12.14 наказу МВС України від 21.08.1998 року № 622 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за N 637/3077, вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої, патрони до них громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються МВС України, ГУМВС, УМВС. Тобто виявлені предмети, а саме – мисливські патрони 12-го калібру у кількості 25 штук, згідно ст. 197 Митного кодексу України є обмеженими щодо переміщення через митний кордон України. Дозвільних документів органів МВС України на переміщення через митний кордон України вказаних вище патронів громадянин Молдови ОСОБА_1 до митного контролю не надав. Згідно до п. 2 статті 366 Митного кодексу України (далі МКУ), канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до п. 5 статті 366 МКУ, початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Згідно до п. 6 статті 366 МКУ, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями здійснив недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

За даним фактом посадовим особами митного органу було складено протокол про порушення митних правил №0076/500000/26 від 22.01.2026 року у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Також, згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце судового засідання, згідно із діючою процедурою, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь – яких клопотань про відкладення розгляду провадження до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 Митного Кодексу України, суд вважав за можливе розглянути справу про порушення митних правил у відсутності ОСОБА_1 .

Представник Одеської митниці Держмитслужби у суді подання підтримала та вважала, що вина ОСОБА_1 доведена повністю матеріалами справи, і тому необхідно притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України.

Вислухавши думку представника митниці та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності та її дії кваліфікує за ч. 3 ст. 471 МК України за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідальність за частиною 3 статті 471 МК України настає у разі недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 365 Митного кодексу України встановлено, що громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема товари, пропуск яких через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 МК України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму «єдиного вікна» відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо пропуску таких товарів через митний кордон України та/або їх випуску, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України.

Згідно з пунктом 2.3.1. «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, громадяни здійснюють ввезення із-за кордону та вивезення з України вказаних предметів на підставі дозволів, які надаються Департаментом громадської безпеки МВС України, Управліннями (відділами) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, тобто підлягають обов`язковому декларуванню.

Тобто, виявлені у ОСОБА_1 мисливські патрони 12-го калібру у кількості 25 штук, згідно ст. 197 Митного кодексу України є обмеженими щодо переміщення через митний кордон України. Дозвільних документів органів МВС України на переміщення через митний кордон України вказаних вище патронів громадянин Молдови ОСОБА_1 до митного контролю не надав.

Згідно ч. 2 ст. 366 Митного кодексу України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення..

Згідно ч. 6 ст. 366 Митного кодексу України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом, на момент перетину митного кордону України ОСОБА_2 дозвільних документів органів МВС України на переміщення через митний кордон України патронів митному органу не надав.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0076/50000/26 від 22.01.2026 року, копією паспортом громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 , описом предметів, які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил, висновком товарознавчої експертизи №1420003600-0037 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, інші обставини справи, суд вважає, що необхідним і достатнім для попередження нових правопорушень та виховання особи в дусі додержання Законів України буде накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією на користь держави предметів, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0076/50000/26 від 22.01.2026 року.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, понесених митницею суд виходить з наступного.

Згідно ст. 519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Пунктом 2 розділу III Особливості покриття витрат «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року за №731, встановлено, що витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили постановою, винесеною у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Тобто, враховуючи особливості покриття та випадки відшкодування витрат, понесених митним органом, а також те, що судом визначено, що вилучений товар не підлягає поверненню винній особі, тобто його власнику, а підлягає конфіскації в дохід держави, суд приходить до висновку, що клопотання представника митниці про стягнення витрат, понесених митним органом, є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 268 КУпАП, ст.ст. 196, 197, 257, 318, 365-366, 458, 471, 486, 519-520, 526, 527-259 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Предмети, вилучені згідно протоколу про порушення митних №0076/50000/26 від 22.01.2026 року, - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів у справі про порушення митних правил №0076/50000/26 від 22.01.2026 року, – відмовити.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Дмитро Передерко