Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №177/2501/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2501/26

Провадження № 1-кп/177/216/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026046730000228 від 14.07.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України, із доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області, громадянина України, неодруженого, утриманців не має, із професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2026, у точно невстановлений час, однак не раніше ніж о 01 год. 00 хв., на березі ставка, що в с. Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області, навпроти буд. 124 по вул. Рората (далі - берег ставка), між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин стався конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , приблизно о 01 год.10 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи на березі ставка, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область підборіддя потерпілого, після чого наніс один удар правою ногою по нижніх кінцівках потерпілого, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав. Після того, як ОСОБА_4 підвівся, ОСОБА_5 підійшов до нього та наніс ще два удари кулаком правої руки в область підборіддя потерпілого, після чого останній втратив свідомість та впав на землю.

Унаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: травматичного видалення 4-го зубу верхньої щелепи ліворуч, синця та саден обличчя, які згідно з висновку судово-медичної експертизи від 15.07.2026 № 1151, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , ознайомившись з матеріалами дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника, адвоката ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпілий ОСОБА_4 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодилася, будучи обізнаним про обмеження права апеляційного оскарження, надав письмову згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, цивільного позову не заявлено.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної в присутності захисника, а також заява потерпілого.

Із урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, офіційно не працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває та не перебував (а.п.32-37).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували його покарання, не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, зокрема факт заподіяння легких тілесних, особу обвинуваченого, який є фізично здоровим чоловіком, відповідно може працювати забезпечуючи себе, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, беручи до уваги наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі визначеному санкції інкримінованої статті.

Суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України, суд не вбачає.

Речові докази, витрати на проведення експертизи в справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та піддати покаранню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: