Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №686/9693/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №686/9693/26

Суддя: Порозова І. Ю.

Справа № 686/9693/26

Провадження № 2/686/6953/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді Порозової І.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 20.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 20.08.2025-100000494, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі – 4 000 грн., строком на 168 днів.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за Кредитним договором № 20.08.2025-100000494 від 20.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 18 120,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн., по процентам в розмірі 5 320,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 200,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 600,00 грн., по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України – 8 000,00 грн.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 15.04.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлялась належним чином, правом подачі відзиву на позов не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 20.08.2025-100000494, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі – 4 000 грн., строком на 168 днів, дата повернення кредиту – 03.02.2026 року, зі сплатою комісії, пов`язаної з наданням Кредиту – 5% від суми Кредиту та дорівнює 200,00 грн., денною процентною ставкою 0,8 %, що підтверджено пропозицією про укладення кредитного договору (Оферта) із заявкою Кредитного договору № 20.08.2025-100000494, відповіддю позичальника від 20.08.2025 року, що скріпленні електронним підписом позичальника. Кошти зараховано на карту позичальника № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 19.03.2026 року.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за Кредитним договором № 12.08.2025-100002748 від 12.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 60 300,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000,00 грн., по процентам в розмірі 33 300,00 грн., по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України – 9 000,00 грн.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з урахуванням того, що договір укладено в умовах воєнного стану, суд вважає, що заборгованість за відсотками, нарахованими в поряду ст. 625 ЦК України в розмірі 8 000,00 грн. не підлягає стягненню.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З огляду на оплатний характер кредиту, умова договору про додаткову оплату - комісії за його обслуговування є неправомірною, до того ж позивачем не доведено, що таке обслуговування здійснювалося і в чому воно полягає, тому в цій частині позов відхиляється.

Отже, обґрунтованими є вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором № 20.08.2025-100000494 від 20.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 9 520,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн., по процентам в розмірі 5 320,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 200,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1 398,79 грн. (9520х2662,40/18120).

Керуючись ст.ст. 280-282, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 20.08.2025-100000494 від 20.08.2025 року в сумі 9 520,00 грн. (з яких: заборгованість по тілу кредиту 4 000,00 грн., по процентам 5 320,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 200,00 грн.) та 1 398,79 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua