Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №670/464/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/464/26

Провадження № 3/670/97/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неповнолітнього, жителя АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, в присутності законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.06.2026 серії ЕПР1 700190, 20.06.2026 о 20 год 30 хв в с. Дашківці по вул. Подільській громадянин ОСОБА_1 керуючи мотоблоком «Кентавр 10» безномерний при переїзді перехрестя рівнозначних доріг вул. Філіваркова та вул. Подільська в с. Дашківці не надав перевагу в русі

автомобілю ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 кк який рухався з правої сторони по вул. Подільська внаслідок чого сталося ДТП де мотоблок «Кентавр 10» та автомобіль ВАЗ 2105 отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

В діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 – на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

Суддя з`ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів та здійснення їх дослідження за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Пояснення учасників справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що того дня 20.06.2026 близько 20 год 30 хв він зі своєю мамою ОСОБА_2 їхали з дому на поле на мотоблоці «Кентавр 10» по вулиці Філіварковій. Перед здійсненням переїзду (перетину) вулиці Подільської вони призупинилися, оскільки оглядовість була поганою, у зв`язку з наявністю дерев та кущів з правого боку перед виїздом на вулицю Подільська. Пересвідчившись, що нікого немає вони продовжили рух, однак коли вони вже були на середині дороги по вулиці Подільська у них, з правого боку, в передню частину мотоблоку, на великій швидкості в`їхав легковий автомобіль марки ВАЗ 2106 світло-жовтого кольору. Під час зіткнення було пошкоджено мотоблок та автомобіль. Однак автомобіль протягнувши їх, не зупинився та продовжив рух, залишивши місце ДТП у невідомому напрямку. В наслідок зіткнення їм також було спричинено незначні тілесні ушкодження. В подальшому вони з мамою викликали поліцію. Зазначив, що коли вони здійснювали перетин вулиці автомобіля не було, вони й не помітили як він швидко з`явився на дорозі, поки не зіткнувся з ним. Зазначив, що ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності та зробив на майбутнє відповідні висновки з даної ДТП. Шкодує, що внаслідок даних обставин були пошкодженні транспортні засоби.

Законний представник мати ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 20.06.2026 близько 20 години вона разом зі своїм сином рухалися на мотоблоці по вулиці Філіварковій та під час здійснення переїзду (перетину) вулиці Подільської у них з правого боку в`їхав легковий автомобіль схожий на ВАЗ 2106 світлого кольору, коли вони вже були на середині дороги. Автомобіль їхав на великій швидкості і вони його не помітили аж поки не відчули зіткнення в передню частину мотоблоку. Під час зіткнення було пошкоджено мотоблок та автомобіль, однак автомобіль не зупинився та продовжив рух дальше, залишивши місце ДТП. В наслідок зіткнення їм було спричинено також незначні тілесні ушкодження. В подальшому вони викликали поліцію.

Застосоване судом законодавство.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).

Водночас, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Отже, Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Крім цього, абз. 1 п. 1.5 ПДР України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 1.10. ПДР надає ряд визначень відповідно до якого:

- дати дорогу це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;

- дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

- дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

- перевага – право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.11 ПДР України, у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.

На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху ( п. 16.11 ПДР).

Відповідно до п.16.12 ПДР України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наданих в присутності законного представника, пояснення законного представника, яка також була учасником ДТП, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя дійшов таких висновків.

У справах про адміністративні правопорушення суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Суд звертає увагу, що Правила дорожнього руху покладають обов`язок на водія транспортного засобу, як джерела підвищеної небезпеки, вчиняти дії, які полягають в тому числі і в тому, що під час здійснення руху транспортним засобом, вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, зокрема видимість, оглядовість, можливість виникнення раптових перешкод в т.ч. дій інших учасників дорожнього руху, стан дорожнього покриття, який відповідає погоднім умовам та обставинами, які у зв`язку з цим складаються, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Отже, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Під час розгляду справи в судовому засіданні судом встановлено, що будь-які дорожні знаки на дорозі по вул. Філіваркова, по якій рухався ОСОБА_1 перед виїздом на вул. Подільська в с. Дашківці були відсутні, а зіткнення відбулося з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_3 , який рухався з правого боку по вул. Подільська, яку перетинав ОСОБА_1 .

При цьому, зіткнення відбулося на середині дороги по вулиці Подільська с. Дашківці, під час здійснення маневру її перетину ОСОБА_1 , в передню частину мотоблоку «Кентавр 10» лівою частиною автомобіля ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 .

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.06.2026 серії ЕПР1 №700190; схемою з місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.06.2026; фото-таблицями з місця ДТП; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 ; письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими та особистими поясненнями законного представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Порушень вимог ст. 256 КУпАП судом не встановлено, а відомості, які б піддавали сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі відсутні.

Отже, проаналізовані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є належними та достатніми доказами в справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відсутність обґрунтованих сумнівів його вини.

На переконання судді, після здійснення оцінки наданих доказів та застосування відповідного законодавства, що регулює дані обставини, першопричиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди є саме дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , внаслідок яких виникла ДТП.

За встановлених судом обставин, зазначені вище докази переконливо доводять, що невідповідність дій водія транспортного засобу ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП.

Водночас суддя позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених особою, відносно якої складено адміністративні матеріали ОСОБА_1 обставин щодо перевищення швидкості руху в населеному пункті потерпілим ОСОБА_3 , позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Суддя зауважує, що належні та достатні докази перевищення потерпілим ОСОБА_3 швидкості в населеному пункті судді не надано.

Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із приписами ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставина, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП – вчинення правопорушення неповнолітнім, щире розкаяння винного.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суддя дійшов висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але враховуючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, навчається та не має самостійного заробітку, правопорушення вчинив вперше, згідно наданої довідки-характеристики будь-яких скарг та заяв та інших компрометуючих матеріалів на нього не надходило, а також те, що він являється членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув під час війни захищаючи незалежність, свободу та територіальну цілісність держави від ворога, а тому суддя, зважаючи на характер вчиненого правопорушення та особу неповнолітнього, який зробив відповідні висновку, дійшов висновку, що відповідно до ст. 13, 24-1 КУпАП до неповнолітнього ОСОБА_1 може бути застосований захід впливу у виді попередження.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення не накладається адміністративне стягнення, а щодо неї застосовується захід впливу, то судовий збір не підлягає стягненню.

Керуючись ст. 7, 9, 13, 23, 24-1, 33-35, 40-1, 124, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Є. Голуб