Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №480/2756/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №480/2756/24

Суддя: Чиркін С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року

м. Київ

справа № 480/2756/24

адміністративне провадження № К/990/5704/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 (головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі № 480/2756/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 13.02.2024 № 134350008465 щодо незарахування до страхового стажу періоди роботи з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 04.08.1983 по 25.05.1984, з 08.06.1990 по 17.10.1990, з 22.10.1990 по 15.06.1993, з 16.06.1993 по 23.05.1994 та з 12.10.1999 по 27.07.2001, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV);

зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 04.08.1983 по 25.05.1984, з 08.06.1990 по 17.10.1990, з 22.10.1990 по 15.06.1993, з 16.06.1993 по 23.05.1994 та з 12.10.1999 по 27.07.2001, які зазначені у трудовій книжці;

зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 13.02.2024.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 13.02.2024 № 134350008465, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.07.1981 по 12.10.1981, з 04.08.1983 по 25.06.1984, з 08.06.1990 по 17.10.1990, з 22.10.1990 по 15.06.1993, з 16.06.1993 по 23.05.1994, з 12.10.1999 по 27.07.2001, записи щодо яких містяться у трудовій книжці.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 06.02.2024.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 480/2756/24 на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

09.02.2026 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Львівській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 і передати справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 480/2756/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області, ГУ ПФУ у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та витребувано справу з Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Закриваючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даному випадку рішення суду першої інстанції стосується виключно ГУ ПФУ в Сумській області щодо зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача та призначення йому пенсії.

Відповідно до змісту ухваленого у справі № 480/2756/24 рішення суду, резолютивна частина не містить будь-яких питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ГУ ПФУ у Львівській області, тобто цим судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки саме цієї особи не вирішувалося.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, а також враховуючи, що у резолютивній частині рішення питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ГУ ПФУ у Львівській області в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалися, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою цього пенсійного органу.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що у даній справі ГУ ПФУ у Львівській області має право на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, оскільки позивач фактично проживає на території Львівської області і відповідно до пункту 4.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після призначення пенсії за віком на виконання судового рішення електронна пенсійна справа ОСОБА_1 засобами програмного забезпечення автоматично буде передана до ГУ ПФУ у Львівській області для здійснення відповідних виплат.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою-другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, Верховний Суд виходить з такого.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 08.01.2026 про закриття апеляційного провадження.

Закриваючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції власне і виходив з того, що відповідно до змісту ухваленого у справі № 480/2756/24 рішення суду резолютивна частина останнього не містить будь-яких питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ГУ ПФУ у Львівській області, тобто цим судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки саме цієї особи не вирішувалося.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Тож реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення цим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, законодавцем визначено дві групи осіб, яким гарантовано право на апеляційне оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їхніх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Тобто, доведення того, що судове рішення стосується їх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, покладено саме на другу групу осіб, а саме тих, які не брали участі у справі.

І якщо особа, яка не була залучена до участі у справі, при поданні апеляційної скарги повинна довести належними і достатніми доказами, що оскаржуване судове рішення стосується її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, то для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення учаснику справи достатньо довести його процесуальний статус у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ у Львівській області має статус відповідача у цій справі, а отже йому гарантоване право на апеляційне оскарження винесеного у справі судового рішення.

З цих підстав Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції протиправно застосував до апеляційної скарги ГУ ПФУ у Львівській області визначені пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України підстави для закриття апеляційного провадження, чим позбавив скаржника права на гарантований Конституцією України обов`язковий апеляційний перегляд судового рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з фактичних обставин у цій справі, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 480/2756/24 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 у справі № 480/2756/24 скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua