Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №757/4591/26-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/4591/26-п

провадження № 3-зв/824/27/2026

ПОСТАНОВА

20 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП,

установив:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

27 травня 2026 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2026 року вказана справа була розподілена судді-доповідачу ОСОБА_3 .

Дану справу призначено до розгляду Київським апеляційним судом в складі судді ОСОБА_3 на 07.07.2026 11:20 год.

07.07.2026 ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів.

Просила витребувати

- з боку НАЗК: копію трудового договору (контракту) , яким покладено на ОСОБА_2 обов`язок здійснювати роботу голови комісії з припинення політичної партії, чи інший будь-який документ, який би свідчив про те, що вона добровільно взяла на себе обов`язок виконувати роботу голови комісії;

- з боку Міністерства юстиції України: копію трудового договору (контракту), яким покладено на ОСОБА_2 обов`язок здійснювати роботу голови комісії з припинення політичної партії, чи інший документ, який би свідчив про те, що вона добровільно взяла на себе обов`язок виконувати роботу голови комісії; копію будь-якого документу, що вона давала згоду на таке призначення або з нею погоджувалось призначення її головою комісії.

Зазначила, що вона ніколи і нікому не давала згоди на призначення її головою комісії, ніхто і ніколи з нею таке призначення не погоджував, вона ні з ким не укладала трудовий договір на виконання обов`язків голови комісії з припинення політичної партії «Прогресивна соціалістична партія України». Вказані докази важливі для з`ясування обставин справи та визначення того, чи була дотримана ст. 8 Конституції України при притягненні її до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні 07.07.2026 Київським апеляційним судом в складі судді ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про витребування доказів було відмовлено.

Вказана обставина слугувала підставою для відводу судді ОСОБА_3 , яка була викладена в заяві ОСОБА_4 від 13.07.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2026 року розгляд питання про відвід судді ОСОБА_3 призначено судді Київського апеляційного суду ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_5 , якого було допущено до участі в справі судом під головуванням судді ОСОБА_3 , заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити.

Додатково ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надали суду письмові пояснення, в яких виклали обставини, які на думку заявників також свідчать про необ`єктивність та упередженість судді.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, заслухавши звукозапис судових засідань від 07.07.2026 року та 13.07.2026 року, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді ОСОБА_3 з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регулюють процесуальну процедуру вирішення відводів та самовідводів у кримінальному провадженні, а саме ст. 75, 80-81 КПК України.

Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.

Пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суд дійшов висновку, що відсутні підстави стверджувати, що суддя ОСОБА_3 виявляє особисту упередженість у даній справі. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Та обставина, що суддя ОСОБА_3 відмовила у задоволенні клопотання про витребування нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, не свідчить про існування обставин, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність або упередженість судді.

Так, відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання від 07.07.2026, останнє не містить доводів щодо неможливості звернення з таким клопотанням до суду першої інстанції, або необґрунтованої відмови суду першої інстанції у витребуванні таких доказів, або відмови НАЗК та Міністерства юстиції України у наданні відповідних документів або інформації за обставин самостійного звернення заявника про їх витребування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Незгода сторони з процесуальною дією судді щодо відмови в задоволенні клопотання про витребування доказів, з огляду на положення процесуального закону, який регламентує дії апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги, не може слугувати підставою для її відводу.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційним судом було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про дату час та місце розгляду справи. Керівник Департаменту формування доброчесності політичних фінансів ОСОБА_6 надіслала суду відповідні письмові пояснення по суті справи, а тому доводи ОСОБА_2 про незалучення до участі в справі сторони обвинувачення є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складено за ст. 212-21 КУпАП, а тому участь прокурора у розгляді даної справи не була обов`язковою.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суддя ОСОБА_3 не буде застосовувати по відношенню до неї норми Конституції України та міжнародного права, а буде упереджено застосовувати нормативно-правовий акт або закон меншої юридичної сили ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, зі змісту заяви ОСОБА_2 про відвід вбачається, що її обґрунтування зводиться до незгоди із процесуальним рішенням судді та безпідставних припущень щодо упередженості, однак не містить належних даних, які б свідчили про наявність правових підстав для відводу судді.

Обставини, які б виключали участь судді ОСОБА_3 у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 75, 81 КПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1