Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №753/9329/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа № 753/9329/26

№ 33/824/2834/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Довженка Валерія Івановича на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Рудюк О.Ю. від 29 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_2 , працюючої начальником Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, за адресою: м. Київ, вул. Геннадія Афанасьєва, 16, за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №7 від 17 квітня 2026 року, ОСОБА_2 , яка працює начальником Дарницького відділу ДРАЦС у м. Києві, з 28 лютого 2026 року (коли адвокат дізнався про своє порушене право), за адресою: м. Київ, вул. Геннадія Афанасьєва, 16, отримавши адвокатський запит адвоката Довженка В.І. 23 лютого 2026 року, не надала відповідь, тим самим неправомірно відмовила в наданні інформації.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №8 від 17 квітня 2026 року, ОСОБА_2 , яка працює начальником Дарницького відділу ДРАЦС у м. Києві, отримавши адвокатський запит адвоката Довженка В.І. 19 березня 2026 року, не надала жодної інформації станом на квітень 2026 року.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 5 ст. 212-3 КпАП України.

Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року об`єднано матеріали про адміністративне правопорушення по справі № 753/9329/26 з матеріалами про адміністративне правопорушення по справі № 753/9589/26 в одне провадження і присвоєно справі єдиний унікальний номер № 753/9329/26.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КпАП України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою судді, Довженко В.І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення в межах максимальної санкції статті, оскільки її дії повністю заблокували на тривалий час законну адвокатську діяльність.

Зазначає, що суд помилково застосував ч. 2 ст. 36 КУпАП об`єднавши справи в момент винесення оскаржуваної постанови, позбавивши можливості надати окремі докази по кожному епізоду, які мають різну доказову базу.

Вказує, що висновки суду щодо визнання протоколів недопустимими доказами, оскільки вони складені за відсутності ОСОБА_2 та нібито з порушенням її прав на захист, є юридично нікчемними. Суд не врахував, що у протоколах чітко зафіксовано, що примірники були направлені ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку, через її ухилення від особистої участі.

Крім того, вказує, що судом не надавалася оцінка суті правопорушення, не досліджувалося, чи мала право ОСОБА_2 відмовляти у видачі витягу адвокату.

Зауважує, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про запит на пояснення, її фізична відсутність при складанні протоколу не є порушенням «фундаментальних прав», а є наслідком її власного ухилення, що не може робити доказ недопустимим.

Посилається на те, що суд розглянув справу за його відсутності, не маючи доказів належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

Вважає, що судом не було враховано практику апеляційних судів щодо: допустимості протоколів складених без участі порушника, надмірного формалізму, обов'язку суду встановлювати вину при закритті провадження у справі, ігнорування мотивів запиту.

В судовому засіданні Довженко В.І. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення Довженка В.І. , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При винесенні оскаржуваної постанови зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.

Так, частина 5 ст. 212-3 КУпАП встановлює відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На переконання апеляційного суду, встановлені судом першої інстанції обставини справи та наявні в матеріалах справи докази не підтверджують обставини, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Довженко В.І на електронну адресу Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направив адвокатський запит № 51 від 23 лютого 2026 року, в якому просив:

1. Надати Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України відносно неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

2. Забезпечити направлення вказаного документа у встановлену законом п'ятиденний строк на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, а також належним чином завірену паперову копію на поштову адресу: АДРЕСА_1.

На вказаний адвокатський запит, Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав Довженку В.І. відповідь від 27 лютого 2026 року № 296/24.2-72, в якій зазначено, що повторна видача свідоцтва чи витягу з Реєстру здійснюється за заявою особи, щодо якої складено актовий запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника органу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 № 1064 право на отримання витягу з Реєстру мають представники фізичної особи.

Для отримання витягу з Реєстру реєстраторові подається заява, у якій зазначається одна з таких відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру:

прізвище ім'я та по-батькові, дата та місце народження особи, щодо відомостей про яку отримано запит;

серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідно акту цивільного стану, дата його видачі;

реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.

Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян можуть видаватися представнику особи, яка має право на отримання витягу, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до Закону України «Про нотаріат», або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під час пред'явлення адвокатом ордера до нього обов'язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

Аналізуючи зміст відповіді Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27 лютого 2026 року № 296/24.2-72, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 як начальник відділу, надала адвокату відповідь щодо порядку видачі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження та зазначила, що для отримання запитуваного витягу необхідно подати реєстраторові заяву із зазначенням певних відомостей про фізичну особу, щодо відомостей про яку видається витяг з Реєстру та у разі отримання витягу представнику особи, яка має право на отримання витягу, які документи підтверджують його повноваження.

Відтак, твердження у протоколі про адміністративне правопорушення № 7 від 17 квітня 2026 року про те, що начальник Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_2. не надала відповідь на адвокатський запит адвоката Довженка В.І. не відповідає дійсності, оскільки відповідь надана була, та у ній зазначено порядок отримання запитуваного документу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2026 року адвокат Довженко В.І. на електронну адресу Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направив адвокатський запит № 86, в якому повторно просив:

направити на його поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) належним чином оформлений Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (актовий запис № 2614);

надіслати скан-копію вказаного витягу на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На вказаний адвокатський запит, Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав адвокату Довженку В.І. відповідь від 19 березня 2026 року № 463/24.2-72, в якій зазначено, що порядок видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян закріплено у таких нормативно-правових актах як Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 за № 1064, та Інструкція з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 1269/5 від 24.07.2008, в додатку 23 якої, зокрема, затверджено зразок заяви встановленої форми про видачу витягу. Разом з тим зазначено, що витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян не є документом, що може бути виданий на адвокатський запит в розумінні статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 №5076-VI.

Відтак, твердження у протоколі про адміністративне правопорушення № 8 від 17 квітня 2026 року про те, що начальник Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_2. не надала відповідь на адвокатський запит адвоката Довженка В.І. не відповідає дійсності, оскільки відповідь надана була, та у ній зазначено порядок отримання запитуваного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, передбачена за несвоєчасне або неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що на запит адвоката Довженка В.І. було надано відповідь та вказано порядок отримання запитуваного документу, що свідчить про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.212-3 КУпАП та відсутність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно зі статтею 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

Процедура складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 212-3 КУпАП та ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення визначена Порядком оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 27 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 11 Порядку уповноважена особа зобов`язана ознайомити особу, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 63 Конституції України з її правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про обізнаність з вищезазначеним особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої особи.

Згідно з пунктом 12 Порядку особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи.

Протокол підписується уповноваженою особою та особою, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (пункт 14 Порядку).

Відповідно до пункту 16 Порядку особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.

З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2026 року Радою адвокатів Донецької області направлено ОСОБА_2 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 лист, на підтвердження чого до протоколу надані скрін електронної пошти, з яких вбачається лише, що до листа вкладено один документ (назва «пояснення»), а в іншому провадженні взагалі відсутня будь-яка інформація про повідомлення щодо складання протоколу з зазначенням дати і часу, та роз`яснення їй її прав.

З протоколів від 17 квітня 2026 року № 7 та № 8 вбачається, що такі складені без участі ОСОБА_2 , яку, в порушення вимог пункту 11 Порядку, не ознайомлено з її правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, не забезпечено їй можливість надати письмове пояснення та зауваження за суттю інкримінованих правопорушень.

З огляду на наведене, протоколи про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2026 року № 7 та № 8 відносно ОСОБА_2 які складені з порушенням вимог порядку, є недопустимими доказами вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини 5 статі 212-3 КУпАП.

Таким чином під час складання протоколу допущені суттєві порушення прав ОСОБА_2 передбачених статтею 268 КУпАП, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд помилково застосував ч. 2 ст. 36 КУпАП об`єднавши справи в момент винесення оскаржуваної постанови, позбавивши можливості надати окремі докази по кожному епізоду, які мають різну доказову базу, апеляційний суд зазначає, що такі доводи не тягнуть за собою скасування постанови суду першої інстанції та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, як про те вказує адвокат Довженко В.І.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду щодо визнання протоколів недопустимими доказами, є юридично нікчемними, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріали справи несвідчать про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності Довженка В.І. , не маючи доказів належного повідомлення про час та місце розгляду справи, апеляційний суд зазначає, що права скаржника на участь у розгляді справи забезпечено апеляційним судом. При цьому, розгляд справи за відсутності особи, не може бути безмовною підставою для скасування постанови та визнання особи, відносно якої складено протокол, винуватою.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року є законною, а тому підстави для її скасування та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Довженка Валерія Івановича - залишити без задоволення.

Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Рудюк О.Ю. від 29 квітня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов