Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №752/82/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/2899/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі захисника Панченко О. О., в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Панченко Олександри Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Токмана Ю. Ф.

від 22 квітня 2026 року

у справі №752/82/26 Голосіївського районного суду міста Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі.

ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На дану постанову захисник Панченко О. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, а справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що справа була розглянута судом першої інстанції поверхнево, без належного врахування фактичних обставин, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України є необґрунтованим. Захисник зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що в момент проведення продування спеціального технічного засобу у ротовій порожнині водія ОСОБА_1 знаходився сторонній предмет, який міг суттєво спотворити результати тестування, а саме жувальна гумка. Крім того, апелянт стверджує, що судом не було досліджено питання порушення процедури належного роз`яснення прав та наслідків підписання документів, а також фактично знівельовано результати аналізу, проведеного в спеціалізованому закладі охорони здоров`я та надані самою ОСОБА_1 , згідно з якими остання не перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Захисник звертає увагу суду на те, що під час огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 прилад визначив температуру повітря +13,8 градусів Цельсія, в той час як за офіційною інформацією Українського гідрометеорологічного центру температура повітря в цей період не перевищувала +6-7 градусів Цельсія, що свідчить про несправність приладу та неспроможність його показників. Також в апеляційній скарзі вказується, що на момент проведення тестування працівник поліції не надав водійці чіткого, зрозумілого та повного роз`яснення її права не погодитись з результатами огляду на місці та негайно пройти відповідний медичний огляд у закладі охорони здоров`я для перевірки результатів тестування. Додатково зауважується, що ОСОБА_1 після проведення огляду на стан сп`яніння не було відсторонено від керування автомобілем, що ставить під сумнів законність дій працівників поліції.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Панченко О. О., в інтересах ОСОБА_1 , підтримала подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, що притягається до відповідальності, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538321 від 12.12.2025, ОСОБА_1 12.12.2025 о 00:30 у м. Києві на вул. Лютнева, 10 керувала транспортним засобом «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визнаючи винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останньої у порушенні нею вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи наявні:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538321 від 12.12.2025;

- чек з приладу Драгер Алкотест 6820 з результатами 1,05 проміле;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння згодна, про що поставила власноручний підпис.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявні підстави вважати результати огляду недійсними та забезпечувати доставку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для їх перевірки у поліцейського не було, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так з відеозапису з нагрудної камери поліцейського та наявних у матеріалах справи документів вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, остання на вимогу поліцейського пройшла на місці зупинки огляд на стан сп`яніння, результат якого показав наявність позитивної проби з кількісним показником алкоголю 1.05 проміле, що в п`ять разів перевищує допустиму норму. При цьому ОСОБА_1 повідомила, що випила два бокали вина. Поліцейський запропонував їй підписати згоду з результати огляду, проведеного на місці зупинки, або, у випадку незгоди, проїхати з поліцейськими до закладу охорони здоров`я з метою перевірки вказаних результатів лікарем.

Їхати з поліцейськими до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилась, натомість поставила власноручний підпис про згоду з результатом у чеку спеціального технічного засобу «Drager», а також в акті огляду у рядку «з результатом згоден».

Окремо апеляційний суд звертає увагу на поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання адміністративних матеріалів.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази. Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на місці. Після отримання результату 1,05 проміле вона не заперечувала факт вживання алкоголю, погодилась з показниками приладу, про що також свідчить її підпис у чеку «Drager» та в Акті огляду у графі «З результатами згоден».

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надається право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього. Крім того, згідно зі ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини справи, серед яких і позиція самого порушника.

Проте, апеляційний суд наголошує, що відмова від реалізації свого права на надання пояснень та підписання документів безпосередньо на місці події є свідомим вибором особи. Вказані фактичні дані зафіксовані у первинних процесуальних документах без будь-яких зауважень чи заперечень з боку водія безпосередньо під час їх складання. Така поведінка ОСОБА_1 позбавила її можливості зафіксувати свою версію подій (щодо «неввімкненого двигуна» чи «вживання алкоголю після зупинки») у момент, коли вони відбувалися.

З огляду на це, нинішні доводи апеляційної скарги суд розцінює як такі, що не базуються на об`єктивно зафіксованих даних та спрямовані виключно на уникнення відповідальності. Процедура оформлення матеріалів відповідала вимогам закону, а відсутність пояснень у протоколі за умови добровільної відмови особи від їх надання не свідчить про неповноту матеріалів, а лише підтверджує факт ухилення водія від співпраці з правоохоронними органами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги результати огляду в закладі охорони здоров`я за № 006289 від 12.12.2025, виданого КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» про те, що 12 грудня 2025 року о 19:45 год у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, є безпідставними, адже вказаний висновок отриманий ОСОБА_1 з порушенням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, оскільки самостійно ініційований нею огляд був проведений пізніше двох годин з моменту виявлення підстав (о 19:45 год 12.12.2025 при зупинці о 12.12.2025 о 01:37:44 год), а висновок щодо результатів медичного огляду складений без обов`язкової присутності працівника поліції, що в силу закону спростовує його достовірність і чинність. Порушення встановленого двогодинного терміну та процедури направлення робить результати такого самостійного огляду недійсними та такими, що не можуть свідчити про правомірність поведінки водія в момент зупинки.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та дав належну правову оцінку зібраним доказам у їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом. Цей стандарт доказування означає, що сукупність обставин, встановлена судом, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінується правопорушнику. У даній справі об`єктивні докази (результат технічного приладу, особисте визнання вживання алкоголю на відео, підписані документи зі згодою) переконливо свідчать про факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер, спростовуються зібраними в даній справі доказами та відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції, спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не містять належних обґрунтувань, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, законних підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та закриття провадження або пом`якшення стягнення не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Панченко Олександри Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова