Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №359/3932/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 359/3932/26

провадження № 33/824/3334/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в складі судді Кирилюк Г. М.,

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року в складі судді Вознюка С. М., в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628124, 30.03.2026 о 20:20:00 с. Гнідин, вулиця Виноградна,1, водій ОСОБА_2 керуючи т/з Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі та під`їжджаючи до нерівнозначного перехрестя, не надав перевагу в русі транспортному засобу Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з ним, чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд мотивував своє рішення тим, з досліджених в судовому засіданні фото місця зіткнення транспортних засобів, характеру та локалізації пошкоджень на транспортних засобах вбачається, що аварійна ситуація склалася з вини водія автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_3 . З дорожньої ситуації, що встановлена судом вбачається, що водій автомобіля марки Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_2 створив аварійну обстановку для водія автомобіля Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_4 . Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суперечать фактичним обставинам справи, підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі, відсутні.

05 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д. Б. через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року, вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначив, що повний текст постанови не був виготовлений та вручений потерпілій особі 08 травня 2026 року, з її змістом ОСОБА_1 ознайомився виключно після того, як отримав її наручно у приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області 03 червня 2026 року.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 ознайомився з оскаржуваною постановою та отримав її копію 03 червня 2026 року, а з апеляційною скаргою звернувся 05 червня 2026 року, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини в справі «Григоров проти України» від 1 січня 2024 року, на яке йде посилання в апеляційній скарзі, наявні підстави для поновлення строку на апеляційну оскарження постанови суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що обов`язок водія, який рухається другорядною дорогою, полягає не лише у формальному наданні переваги в русі, а й у вчиненні таких дій, які повністю виключають необхідність для водіїв транспортних засобів, що користуються перевагою, змінювати швидкість або напрямок руху. Вимога надати дорогу є безумовною та не залежить від суб`єктивної оцінки водієм дорожньої обстановки та траєкторії руху транспортного засобу, що знаходиться на головній дорозі.

Однак водій ОСОБА_2 всупереч вимогам п. 16.11 ПДР України, розпочав виїзд із другорядної дороги на перехрестя та не надав перевагу в русі автомобілю Opel, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою та користувався беззаперечною перевагою в русі.

Матеріали справи не містять доказів існування об`єктивних чи технічних перешкод, які б позбавили ОСОБА_2 можливості виконати вимоги ПДР та утриматися від виїзду на перехрестя до моменту безпечного проїзду транспортного засобу, що рухався головною дорогою.

Безпідставними також є доводи того, що автомобіль Hyundai ніби то майже завершив маневр.

Так, зі схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль Hyundai перебував у процесі виїзду на перехрестя та не завершив маневр його проїзду. На це також вказує локалізація пошкоджень транспортних засобів: автомобіль Hyundai отримав пошкодження передньої частини, зокрема переднього бампера, тоді як автомобіль Opel має пошкодження передніх та задніх лівих дверей, а також заднього лівого крила. Вказаний механізм зіткнення свідчить про те, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 фактично перетнув траєкторію руху автомобіля Opel, який користується перевагою, створивши йому перешкоду та небезпеку для руху.

Однак, суд першої інстанції фактично зосередив свою увагу виключно на аналізі дій водія автомобіля Opel, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , залишивши поза увагою та належною правовою оцінкою обставини, пов`язані з діями водія автомобіля Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , які безпосередньо передували виникненню дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення ОСОБА_2 вимог п. 16.11 ПДР України, його неуважність до дорожньої обстановки, невиконання обов`язку надати дорогу транспортному засобу, що рухався головною дорогою, та передчасний виїзд на перехрестя перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням механічних пошкоджень обом транспортним засобам.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Тирлич О. С. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Шакірова Т. В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_2 пояснив, що на момент, коли він виїжджав з другорядної дороги на головну та здійснював поворот праворуч, він впевнився, що в смузі, на яку він мав намір повернути, автомобілів не було. Більшою частиною свого автомобіля він виїхав на свою смугу на головну дорогу, побачив, що в нього їде автомобіль Opel, який йшов на обгін транспортних засобів перед перехрестям. Перед ним рухалось 3-4 транспортних засоби , які знижували швидкість, оскільки був пішохідний перехід. Автомобіль Opel рухався з великою швидкістю, він його не міг бачити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628124 від 30 березня 2026 року, 30 березня 2026 року о 20:20:00 с. Гнідин, вулиця Виноградна, 1 водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі та під`їжджаючи до нерівнозначного перехрестя, не надав перевагу в русі транспортному засобу Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з ним. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

До протоколу долучено схему місця ДТП, з якою були ознайомлені водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зауважень до схеми місця ДТП надано не було.

На зворотному боці схеми зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП:

- транспортний засіб Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодження переднього бамперу та лівої фари;

- транспортний засіб Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодження передніх та задніх дверей, заднього лівого крила.

Відповідно до письмових пояснень водія ОСОБА_2 , наданих 30 березня 2026 року, він, рухаючись по вул. Виноградна Бориспільського району, виїжджав на вулицю Центральна. Повертаючи праворуч, включив правий покажчик повороту, переконавшись у відсутності транспортних засобів по вул. Центральній зліва в попутному напрямку та з права в зустрічному напрямку, спокійно робив маневр, повертаючи направо з вулиці Виноградна на вулицю Центральна. Виїхавши на вулицю Центральна майже всім корпусом автомобіля, в нього виїхав автомобіль червоного кольору Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , який їхав на великій швидкості по зустрічній смузі і вдарив його в ліву передню фару та ліву сторону переднього бамперу. Автомобіль Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , обганяв купу машин на перехресті з вулиці Виноградна перед пішохідним переходом. При цьому є свідки, які підтвердили, що водій автомобіля Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , на великій швидкості їх всіх обганяв.

Відповідно до письмових пояснень водія ОСОБА_1 , наданих 30 березня 2026 року, він рухався на автомобілі Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі сторони Києва по вул. Центральна в напрямку с. Гнідин. Обганяв автомобіль по головній дорозі, коли з прилеглої дороги виїхав автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , який скоїв ДТП і пошкодив ліву сторону його автомобіля, коли він здійснював маневр обгону. Пошкоджено дві двері та заднє крило.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила пояснення водія ОСОБА_2 та зазначила, що він діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху України: перед поворотом праворуч знизив швидкість, увімкнув покажчик повороту та розпочав маневр, переконавшись, що його смуга руху була вільною. На момент ДТП він майже закінчив поворот. Водночас водій автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався зі значним перевищенням швидкості та здійснював протиправний обгін колони автомобілів, виїхавши на смугу зустрічного руху, чим створив раптову небезпеку.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість (п. 1.10 ПДР України).

Обов`язок водія, який рухається другорядною дорогою, полягає не лише у наданні переваги в русі, а й у вчиненні таких дій, які повністю виключають необхідність для водіїв транспортних засобів, що користуються перевагою, змінювати швидкість або напрямок руху. Вимога надати дорогу є безумовною та не залежить від суб`єктивної оцінки водієм дорожньої обстановки та траєкторії руху транспортного засобу, що знаходиться на головній дорозі.

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що водій ОСОБА_2 не дотримався вказаних пунктів ПДР з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_2 не висловив жодних заперечень щодо місця розташування транспортних засобів на схемі місця ДТП.

Відповідно до схеми місця ДТП автомобіль Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , не завершив маневр виїзду на перехрестя з другорядної дороги на головну та не надав дорогу автомобілю Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався головною дорогою та користувався перевагою в русі.

На це також вказує локалізація пошкоджень транспортних засобів: автомобіль Hyundai отримав пошкодження передньої частини, зокрема переднього бампера, тоді як автомобіль Opel має пошкодження передніх та задніх лівих дверей, а також заднього лівого крила.

Вказаний механізм зіткнення свідчить про те, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 фактично перетнув траєкторію руху автомобіля Opel, який рухався по головній дорозі та користувався перевагою, створивши йому перешкоду та небезпеку для руху.

Матеріали справи не містять доказів існування об`єктивних чи технічних перешкод, які б позбавили ОСОБА_2 можливості виконати вимоги ПДР та утриматися від виїзду на перехрестя до моменту безпечного проїзду транспортного засобу, що рухався головною дорогою.

Повний аналіз всіх матеріалів справи дозволяє зробити висновок про наявність обґрунтованих підстав правового характеру вважати наявність в діях водія ОСОБА_2 порушення п. 16.11 ПДР України, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема невиконання обов`язку надати дорогу транспортному засобу, що рухався головною дорогою, та передчасний виїзд на перехрестя перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням механічних пошкоджень транспортним засобам.

Таким чином, приймаючи до уваги наявні в справі докази, вина ОСОБА_2 у інкримінованому адміністративному правопорушенні є доведеною.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Наявність або відсутність порушень ПДР в діях іншого водія ОСОБА_1 не є предметом дослідження суду в межах пред`явленого обвинувачення.

Разом з тим, відповідно до положень статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається із адміністративних матеріалів справи, правопорушення вчинене ОСОБА_2 30 березня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржувана постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Конюшку Денису Борисовичу строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Кирилюк