Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №698/665/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/665/26

Провадження № 1-кп/698/131/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р.селище Калинопіль

Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за відсутності учасників судового розгляду кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кайтанівка, Катеринопільського району, Черкаської області, громадянина України, неодруженого, який має середню освіту, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , водій відділення інженерних конструкцій взводу інженерних конструкцій інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу під час мобілізації на посаді водія відділення інженерних конструкцій взводу інженерних конструкцій інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , згідно вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІУ від 24.03.1999, 09.06.2026 року близько 23:30 год., перебуваючи у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень своїй цивільній дружині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс один удар кулаком правої руки в ліве око та два удари кулаком правої руки по правому стегну та правій гомілці, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців на верхній повіці лівого ока, на правому стегні, на правій гомілці, що згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 05-9-01/193 від 12.06.2026, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством, яке виражається у нанесенні тілесних ушкоджень, чим вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

15.07.2026 року до Калинопільського районного суду надійшов обвинувальний акт із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, разом з доданими документами.

Ухвалою Калинопільського районного суду від 15.07.2026 року постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, суд у даному вироку зазначає встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З заяви обвинуваченого ОСОБА_3 від 14.07.2026 року судом встановлено, що під час досудового розслідування останній беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. При цьому з наданих суду матеріалів також вбачається, що обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, з заяви обвинуваченого вбачається, що добровільність беззаперечного визнання винуватості останнього, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджено захисником - адвокатом ОСОБА_5 .

З заяви потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складена 14.07.2026 року, вбачається, що потерпіла погоджується на розгляд обвинувального акту щодо ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Суд відповідно до вимог частини 2 статті 382 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України несудимий, за місцем проживання характеризується негативно, є військовослужбовцем, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, із якою обвинувачений перебуває у близьких відносинах.

З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчиненого кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимог ч. 2 ст. 65 КК України, якою визначено, що особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Суд переконаний, що визначені ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Інші види покарань, визначені санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт чи виправних робіт, суд не розглядає, оскільки ОСОБА_3 наразі перебуває в ЗСУ.

Підстав для застосування ст.69 КК України не встановлено.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження, крім виклику дізнавачем та прокурором, не застосовувались.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (Вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копії вироку невідкладно направити прокурору, обвинуваченому його захиснику та потерпілій.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий ОСОБА_1