Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №560/16548/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16548/25

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

20 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії № 220950005346 від 27.06.2025. Визнати протиправним не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області до загального стажу роботи/страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1986р. з 01.09.1990р. по 04.02.1993р. та періоди роботи відповідно до Розрахунку вислуги років на пенсію від 12.09.2005;

- визнати протиправним не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області до загального стажу роботи/страхового стажу ОСОБА_1 періодів безпосередньої участі в бойових діях у співвідношенні 1 місяць за 3 відповідно довідок № 741 від 21.06.2017 та № 595А від 18.05.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1986 з 01.09.1990 по 04.02.1993 та періоди роботи (військової служби) відповідно до Розрахунку вислуги років на пенсію від 12.09.2005 та зарахувати періоди безпосередньої участі в бойових діях у співвідношенні 1 місяць за 3 відповідно довідок № 741 від 21.06.2017 та № 595А від 18.05.2025, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 .

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.12.2025 позов задовольнив у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначають, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1990 по 04.02.1993 відповідно до трудової книжки від 31.07.1986, оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від російської федерації за вказаний період та не наданні підтверджені документи, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії відповідно до ст.115 Закону України № 1058.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.06.2025 позивач, звернувся через до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.06.2025 року № 220950005346 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою для відмови в призначенні пенсії стала відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1990 по 04.02.1993 відповідно до трудової книжки від 31.07.1986, оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від російської федерації за вказаний період та не наданні підтверджені документи. Страховий стаж Позивача становить 16 років 6 місяців 29 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, оскільки наданий документ не відповідає вимогам пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Для зарахування до страхового стажу періодів служби з 01.07.2000 року необхідно Позивачу надати довідку про суми грошового забезпечення з урахуванням вимог порядку, встановленому Постановою КМУ від 21.08.2019 №770 та за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 №3-1.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В даному випадку заява про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 220950005346 від 27.06.2025.

В оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1990 по 04.02.1993 відповідно до трудової книжки від 31.07.1986, оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від російської федерації за вказані періоди та не надані підтвердні документи.

Також до страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до Розрахунку вислуги років на пенсію, оскільки, на думку відповідача, наданий документ не відповідає вимогам пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (надалі – «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).»

У п.1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України №637, зазначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Відповідно до Статті 24-1 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що в заяві про призначення пенсії позивач чітко вказав, що пенсію в іншій державі, зокрема від органів пенсійного забезпечення російської федерації, не отримує. Це повністю відповідає вимогам вказаної статті та іншого підтвердження не потребує, тому не зарахування періоду роботи з 01.09.1990р. по 04.02.1993р. відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 31.07.1986р. не відповідає вимогам Закону.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Документи, що підтверджують стаж роботи для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС.

З матеріалів справи встановлено, що окрім військового квитка, позивач надав Розрахунок Держприкордонслужби вислуги років на пенсію, який повністю відповідає вказаному Порядку, підписаний начальником НОМЕР_2 Прикордонного загону, тво головного бухгалтера- начальника ФЕС, начальником відділу кадрів ПнРУ ДПСУ, головним бухгалтером – начальником фінансово-економічного відділу ПнРУ ДПСУ та скріплений відповідними печатками.

При цьому, відповідач не зазначив в чому саме, на його думку, наданий Розрахунок не відповідає вимогам пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи.

Крім того, не відповідає вимогам закону твердження відповідача, що за відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про роботу у період після 2000 року до січня 2004 року записи трудової книжки підтверджуються додатковими документами.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону № 1788-ХІІ.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії фізичній особі за спірний період не є підставою для позбавлення її права на зарахування даних періодів до страхового стажу для обчислення пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а (провадження № К/9901/39004/18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження К/9901/35103/18).

Відповідно до п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 встановлено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року до 3 травня 2024 року включно.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження служби безпосередньо в зоні бойових дій, термін якої враховується в потрійному розмірі стажу, позивачем надано довідки № 741 від 21.06.2017 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; № 595А від 18.05.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Разом із тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періодів безпосередньої участі в бойових діях у співвідношенні 1 місяць за 3 відповідно довідок № 741 від 21.06.2017 та № 595А від 18.05.2025, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Тобто, положення статті 57 Закону №1788-ХІІ регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців.

При цьому, умови призначення пенсії за вислугу років військовим визначені Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІI “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.

Враховуючи вищевикладене, зобов`язання суду першої інстанції щодо зарахування періодів безпосередньої участі в бойових діях у співвідношенні 1 місяць за 3 відповідно довідок № 741 від 21.06.2017 та № 595А від 18.05.2025 є помилковим, а тому підлягає скасуванню.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року скасувати в частині зарахування періодів безпосередньої участі в бойових діях у співвідношенні 1 місяць за 3 відповідно довідок № 741 від 21.06.2017 та № 595А від 18.05.2025.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.