Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №320/10090/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/10090/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Аліменко В.О.

Тереза Ю.О.

за участі:

секретар с/з Костюк О.В.

пр-ка позивача Обухов О.В.

пр-к відповідача Тарасенко Б.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Світ Технологій» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022 № 358180413.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:

- згідно приписів п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, упродовж дії карантину (у період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) штрафи за не реєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовується;

- позивач не отримував акт перевірки від 14.10.2022 на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та був позбавлений подати свої заперечення на акт;

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач не отримував рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги протягом 20-денного строку з моменту подачі відповідної скарги, так само і не отримував рішення про продовження строку розгляду скарги, що у силу приписів ПК України вважається задоволенням скарги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій вказуючи на неповне з`ясування судом обставин справи та незастосування до спірних правовідносин релевантної практики Верховного Суду, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними, викладеним у позовній заяві.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказував, що до спірних правовідносин не застосовуються обмеження, встановлені щодо дотримання строків подання податкової звітності та нарахування за несвоєчасну подачу звітності штрафних санкцій під час дії на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню СОVID-19, оскільки, з 27.05.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків , зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ , згідно якого звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, термінів сплати податків та зборів, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків корегування можливо, якщо граничний термін виконання таких обов`язків припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності цим Законом, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податково звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів до 31липня 2022 року.

Оскільки, позивач зареєстрував податкові накладні після 15 липня 2022 року, то вважав винесення податкового повідомлення-рішення правомірним.

Крім того, відповідач звертав увагу суду, що акт камеральної перевірки направлявся позивачу рекомендованим листом, який повернувся за закінченням терміну зберігання, а отже вважається належним чином врученим.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишить рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі п. п. 191.1.1, п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 14.10.2022 №30617/Ж5/26-15-04-13- 03/38992838.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п. 69.2 ст. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Кодексу, складених за період грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року, травень 2022 року на загальну суму податку на додану вартість 18874753,44 грн., зокрема: складених за період грудень 2021 року - зареєстрованих в ЄРПН у період з 15.07.2022 по 28.07.2022; складених за період січень 2022 року - зареєстрованих в ЄРПН у період з 15.07.2022 по 29.07.2022; складених за період лютий 2022 року - зареєстрованих в ЄРПН у період з 27.07.2022 по 29.07.2022; складених за період травень 2022 року - зареєстрованих в ЄРПН 08.08.2022.

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022 № 358180413, згідно з яким до ТОВ «Світ технологій» застосовано фінансову санкцію у розмірі 5290095,06 грн відповідно до п. 120 №.1 ст. 120 № ПК України за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п. 20.1.4); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.6); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (п. 20.1.18); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.19).

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз. 4 цього ж п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З наведеного слідує, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Статтею 120-1 ПК України, визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Так, згідно приписів п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тож, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме, для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Наразі, Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Згідно п. п. 69.1-1 п. 69 підр. 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, п. п. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Так, за результатами проведеної контролюючим органом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 20.12.2021 по 25.01.2022 і реєстрація яких була здійснена у період з 15.07.2022 по 08.08.2022.

Суд наголошує, що, дійсно, всі зазначені в акті перевірки податкові накладні були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин не застосовуються встановлені мораторієм обмеження на час введення на території України карантинних заходів проти поширення коронавірусної хвороби. Отже, граничний строк реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті камеральної перевірки -14.07.2022року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції вказував, що граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних, не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог п.201.1ст.201 Податкового кодексу ( в редакції, чинній на дату складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки від 14.10.2022) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З акту перевірки вбачається, що до переліку накладних, зареєстрованих позивачем з порушенням строку включено: 1) ПН №2 від 02.02.2022, ПН №3 від 02.02.2022,ПН №4 від 02.02.2022, ПН №5 від 02.02.2022, ПН №23 від 09.02.2022, ПН №24 від 09.02.2022, граничний строк реєстрації яких настав 28.02.2022року; 2) ПН №29 від 18.02.2022, ПН №30 від 18.02.2022, граничний строк реєстрації яких настав 15.03.2022року.

Тобто, граничний термін реєстрації зазначених податкових накладних припав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022. Отже, для виконання обов`язку платника, з урахуванням приписів п. п. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, вони мали бути зареєстровані до 15.07.2022. І саме з цієї дати (з 15.07.2022) починається відлік періоду, який вказує на пропуск визначеного законодавством строку здійснення платником податку обов`язку по реєстрації податкових накладних.

Оскільки, вказані накладні зареєстровано 27.07.2022 та 29.07.2022, то контролюючим органом вірно вирахувано кількість днів затримки в реєстрації:13 та15 днів відповідно.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем процедури винесення податкового повідомлення - рішення, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПК України) або надати йому під розписку.

Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 ст. 56 ПК України, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПК України) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ст. 56 ПК України.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому п. 56.9 ст. 56 ПК України.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач акт камеральної перевірки від 14.10.2022 року направив рекомендованим листом за адресою: Київ, вул. Жилянська,139, кв.303. Повідомлення було повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Наразі податкова адреса ТОВ «Світ технологій» - Київ, вул. Жилянська,146, оф.303. Тобто, поштове відправлення здійснено відповідачем не на адресу позивача, що вказує на неналежне направлення акту перевірки та порушення права платника податків на подання відповідних заперечень чи пояснень та передчасність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, тим самим дійшов помилкового висновку про те, що права платника податків з боку контролюючого органу не було порушено.

Щодо процедури адміністративного оскарження, колегія суддів звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022 року №358180413 отримано позивачем 13.12.2022.

22 грудня 2022 року позивач засобами поштового зв`язку направив до Державної податкової служби України адміністративну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022 № 358180413, яка отримана ДПС України 26 грудня 2022 року , що підтверджується відстеженням поштового пересилання № 0405352568902.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надіслати вмотивоване рішення за скаргою платника податків протягом 20 календарних днів з дня її отримання. Отже, 20-денний строк розгляду скарги спливав 16 січня 2023 року. Натомість рішення про результати розгляду скарги № 4290/6/99-00-06-03-01-06 від 21.02.2023 р. було винесено та надіслано Позивачеві 21 лютого 2023 року - тобто зі значним пропуском 20-денного строку, наданого контролюючому органу для розгляду скарги.

Відповідачем, а ні у відзиві на позовну заяву, а ні у відзиві на апеляційну скаргу не було наведено доводів та надано доказів дотримання визначених законом строків та порядку розгляду адміністративної скарги позивача.

Відхиляючи доводи позивача в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, перебіг строку розгляду скарг платників податків на податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, які подані в період дії воєнного стану на території України, зупинено, крім скарг на податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок розпочатих та/або завершених під час дії воєнного стану на території України, визначених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.

З таким твердженням суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки відповідно до пп.69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022, що набрали чинності 25.11.2022) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема: строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені.

Враховуючи викладене, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, перебіг строку розгляду скарг платників податків на податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, які подані в період дії воєнного стану на території України, зупинено, крім скарг на податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок розпочатих та/або завершених під час дії воєнного стану на території України, визначених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, в даних спірних правовідносинах, податковий орган мав дотримуватися 20-денного строку розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022року.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача що строк розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення було продовжено вчасно, оскільки за час розгляду справи судом першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу і додаткових поясненнях відповідач не навів жодного заперечення проти зазначених доводів позивача та не надав належних та об`єктивних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Неприйняття рішення по скарзі у 20-денний термін, та не повідомлення скаржника про продовження строку розгляду скарги, вказує на обґрунтованість доводів скарги та визнання контролюючим органом протиправності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України , у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Наразі, вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на процесуальний результат апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, сума судового збору у сукупному розмірі 53680,00 грн (21472,00 грн + 32208,00грн) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій» задовольнити: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2022 № 358180413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Технологій» понесені ним витрати по сплаті судового збору у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 53680(п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.О. Аліменко

Ю.О. Тереза

(повний текст постанови виготовлено 20.07.2026)